1. Великий тлумачний словник сучасної мови

меса

ме́са

-и, ж.

1》 Церковна відправа в католиків.

2》 Багатоголосий циклічний хоровий твір на текст такої відправи, зазвичай у супроводі органа чи оркестру.

Меса ді воче — характерна для італійського вокального стилю бельканто динамічна прикраса звука.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. меса — ме́са іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. меса — Служба Божа, літургія Словник чужослів Павло Штепа
  3. меса — (іт. messa, від лат. mitto — відпускаю, посилаю) — центральний твір добового богослужбового циклу католицької церкви, аналогічний літургії православної церкви. Словник-довідник музичних термінів
  4. меса — МЕ́СА, и, ж. 1. Церковна відправа в католиків. – Як відомо панові, перед відкриттям сойму завжди буває урочиста меса (З. Тулуб); Чути було й сухий, рипучий голос патера Петронія Ласки, що правив месу (П. Панч). Словник української мови у 20 томах
  5. меса — ме́са (франд. messe, з лат. missa, від mitto – посилаю) 1. Католицька церковна відправа (літургія). 2. Хоровий багатоголосий циклічний твір, написаний на текст літургії. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. меса — Циклічна вокальна або вокально-інструментальна композиція, призначена для виконання в церкві під час богослужіння; м. складається із постійних частин: Kyrie, Gloria, Credo, Sanctus, Agnus Dei, часом також т.зв. змінні частини; крім повної... Універсальний словник-енциклопедія
  7. меса — Ме́са, -си, -сі; ме́си, мес Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. меса — МЕ́СА, и, ж. 1. Церковна відправа в католиків. — Як відомо панові, перед відкриттям сойму завжди буває урочиста меса (Тулуб, Людолови, І, 1957, 11); Чути було й сухий, рипучий голос патера Петронія Ласки, що правив месу (Панч, Гомон. Україна, 1954, 37). Словник української мови в 11 томах