навчання

Цілеспрямований процес взаємодії учня і педагога щодо передачі та засвоєння знань, умінь, навичок і способів пізнавальної та творчої діяльності людини в будь-якій сфері музичного мистецтва. Основними закладами, де відбувається процес музичного Н., є школи мистецтв і музичні школи та навчальні заклади різних рівнів акредитації.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навчання — (процес здобування знань) наука, (піднесення рівня знань) освіта; (конкретні поради) напучення, (рекомендації) настанова, вказівка, (від органів) директива, інструкція. Словник синонімів Полюги
  2. навчання — навча́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. навчання — (процес) учення, наука, вчиття, сов. учоба, зст. ученіє. Словник синонімів Караванського
  4. навчання — [наўчан':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
  5. навчання — рідко научання, -я, с. Дія за знач. навчати, научати і навчатися, научатися. Розлади навчання мед. — нездатність засвоювати, зберігати або узагальнювати нову інформацію внаслідок недостатності або дефектів уваги, пам'яті, логічного мислення тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. навчання — НАВЧА́ННЯ, рідко НАУЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. навча́ти, науча́ти і навча́тися, науча́тися. Більша частина кімнати зайнята шкільними лавами, кафедрою, дошкою тощо.. Словник української мови у 20 томах
  7. навчання — НАВЧА́ННЯ (процес передавання й засвоєння знань, уміння, досвіду), УЧЕ́ННЯ (ВЧЕ́ННЯ) розм., ВЧИТТЯ́ заст., НАУ́КА заст.; ОСВІ́ТА (піднесення рівня знань). Приїхавши в це містечко на навчання, я спершу жив у тітки (Є. Гуцало); Підбільшала Оленка. Словник синонімів української мови
  8. навчання — Навча́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. навчання — НАВЧА́ННЯ, рідко НАУЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. навча́ти, науча́ти і навча́тися, науча́тися. Більша частина кімнати зайнята шкільними лавами, кафедрою, дошкою тощо.., тут же стоїть і кістяк для навчання анатомії та для скульпторських студій (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  10. навчання — Навча́ння, -ня с. 1) Обученіе, преподаваніе. В самому методі навчання не видно... навіть і помислу про те, щоб знаннє в голові... організувалось у думаннє. К. Кр. 34. 2) Науськиваніе, подзадориваніе. Словник української мови Грінченка