навчання
НАВЧА́ННЯ, рідко НАУЧА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. навча́ти, науча́ти і навча́тися, науча́тися.
Більша частина кімнати зайнята шкільними лавами, кафедрою, дошкою тощо.., тут же стоїть і кістяк для навчання анатомії та для скульпторських студій (Леся Українка);
Все розповідане вище доповнити нині гадаю Тим, що є доказ найкращий мого научання (М. Зеров);
– Гарне поводження – перша окраса людини, а пильне навчання – друга (В. Підмогильний);
Її турбувала байдужість учнів до уроків трудового і професійного навчання (Г. Усач);
З батькового велiння Лiля тричi мiняла школу – то з однiєю, то з другою мовами навчання (Ю. Мушкетик).
(1) Виробни́че навча́ння – навчання працівників підприємств, установ і організацій для їхньої професійної підготовки і підвищення кваліфікації, здійснюване за рахунок цих підпрниємств, установ чи організацій.
Виробниче навчання працівників може здійснюватися на договірній основі в навчально-курсових комбінатах, центрах, пунктах, які створюються підприємствами і відомствами (з наук.-попул. літ.);
Предме́тна систе́ма навча́ння див. систе́ма;
(2) Програмо́ване навча́ння – система організації навчального процесу з використанням спеціальних навчальних програм.
Глибокий психологічний аспект аналізу формування мовної свідомості і навчання мови не завжди враховується в процесі так званого програмованого навчання, навчання із застосуванням різного технічного обладнання, навчання під час природного сну і под (з наук. літ.);
Шко́ла фабри́чно-заводсько́го навча́ння див. шко́ла.
Значення в інших словниках
- навчання — (процес здобування знань) наука, (піднесення рівня знань) освіта; (конкретні поради) напучення, (рекомендації) настанова, вказівка, (від органів) директива, інструкція. Словник синонімів Полюги
- навчання — навча́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- навчання — (процес) учення, наука, вчиття, сов. учоба, зст. ученіє. Словник синонімів Караванського
- навчання — [наўчан':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
- навчання — рідко научання, -я, с. Дія за знач. навчати, научати і навчатися, научатися. Розлади навчання мед. — нездатність засвоювати, зберігати або узагальнювати нову інформацію внаслідок недостатності або дефектів уваги, пам'яті, логічного мислення тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- навчання — Цілеспрямований процес взаємодії учня і педагога щодо передачі та засвоєння знань, умінь, навичок і способів пізнавальної та творчої діяльності людини в будь-якій сфері музичного мистецтва. Основними закладами, де відбувається процес музичного... Словник-довідник музичних термінів
- навчання — НАВЧА́ННЯ (процес передавання й засвоєння знань, уміння, досвіду), УЧЕ́ННЯ (ВЧЕ́ННЯ) розм., ВЧИТТЯ́ заст., НАУ́КА заст.; ОСВІ́ТА (піднесення рівня знань). Приїхавши в це містечко на навчання, я спершу жив у тітки (Є. Гуцало); Підбільшала Оленка. Словник синонімів української мови
- навчання — Навча́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- навчання — НАВЧА́ННЯ, рідко НАУЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. навча́ти, науча́ти і навча́тися, науча́тися. Більша частина кімнати зайнята шкільними лавами, кафедрою, дошкою тощо.., тут же стоїть і кістяк для навчання анатомії та для скульпторських студій (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
- навчання — Навча́ння, -ня с. 1) Обученіе, преподаваніе. В самому методі навчання не видно... навіть і помислу про те, щоб знаннє в голові... організувалось у думаннє. К. Кр. 34. 2) Науськиваніе, подзадориваніе. Словник української мови Грінченка