1. Словник синонімів української мови

навчання

НАВЧА́ННЯ (процес передавання й засвоєння знань, уміння, досвіду), УЧЕ́ННЯ (ВЧЕ́ННЯ) розм., ВЧИТТЯ́ заст., НАУ́КА заст.; ОСВІ́ТА (піднесення рівня знань). Приїхавши в це містечко на навчання, я спершу жив у тітки (Є. Гуцало); Підбільшала Оленка. Оддав Михайло в школу її. Страх охоча до вчення була! (А. Тесленко); Давно був час починати вчиття (Б. Грінченко); Після трилітньої науки він так читає, що й дяка заткне за пояс (Панас Мирний); Коли знов знялась розмова про освіту жінок, Бекір весь стрепенувся і навіть устав (М. Коцюбинський).

НАСТАНО́ВА (конкретні поради, рекомендації з боку старшого або досвідченішого, як слід правильно робити, поводитися в тих чи інших випадках); НАПУ́ТТЯ, НАПУ́ЧЕННЯ, НАПУ́ЧУВАННЯ (добрі побажання, повчальні слова, поради — звичайно перед відправленням у дорогу або початком якої-небудь справи, під час прощання); НАВЧА́ННЯ, НАУ́КА (те, що дає життєвий досвід, служить уроком на майбутнє). Прощаючись з дівчиною, Станіслав Сигізмундович, крім настанов та порад, дав їй.. компас (Ю. Збанацький); Сашко підбіг і зупинився перед Григорієм Івановичем, дивлячись на нього запитливо: він чекав наказу або якогось напучення (Ю. Смолич); Напучування працьовитої, тяжким життям умудреної Луківни, що він уже не маленький, сам повинен усе розуміти, не пройшли повз свідомість хлопчика (Я. Баш); Останні свої навчання мати доказала аж тоді, коли Матвійко сидів уже поряд з батьком на возі (О. Донченко); Вона.. тихенько, мов побоюючись, щоб хтось не підслухав її науки, починає говорити (М. Стельмах). — Пор. 1. пора́да.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навчання — (процес здобування знань) наука, (піднесення рівня знань) освіта; (конкретні поради) напучення, (рекомендації) настанова, вказівка, (від органів) директива, інструкція. Словник синонімів Полюги
  2. навчання — навча́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. навчання — (процес) учення, наука, вчиття, сов. учоба, зст. ученіє. Словник синонімів Караванського
  4. навчання — [наўчан':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
  5. навчання — рідко научання, -я, с. Дія за знач. навчати, научати і навчатися, научатися. Розлади навчання мед. — нездатність засвоювати, зберігати або узагальнювати нову інформацію внаслідок недостатності або дефектів уваги, пам'яті, логічного мислення тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. навчання — Цілеспрямований процес взаємодії учня і педагога щодо передачі та засвоєння знань, умінь, навичок і способів пізнавальної та творчої діяльності людини в будь-якій сфері музичного мистецтва. Основними закладами, де відбувається процес музичного... Словник-довідник музичних термінів
  7. навчання — НАВЧА́ННЯ, рідко НАУЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. навча́ти, науча́ти і навча́тися, науча́тися. Більша частина кімнати зайнята шкільними лавами, кафедрою, дошкою тощо.. Словник української мови у 20 томах
  8. навчання — Навча́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. навчання — НАВЧА́ННЯ, рідко НАУЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. навча́ти, науча́ти і навча́тися, науча́тися. Більша частина кімнати зайнята шкільними лавами, кафедрою, дошкою тощо.., тут же стоїть і кістяк для навчання анатомії та для скульпторських студій (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  10. навчання — Навча́ння, -ня с. 1) Обученіе, преподаваніе. В самому методі навчання не видно... навіть і помислу про те, щоб знаннє в голові... організувалось у думаннє. К. Кр. 34. 2) Науськиваніе, подзадориваніе. Словник української мови Грінченка