настрій

Психічний стан душевної зорієнтованості, основою якого є позитивна або негативна емоція, що забезпечує високий динамізм перебігу та зміни Н. У навчальній та виконавській музичній діяльності Н. може відіграти вирішальну роль, хоча здатність контролювати свій Н. є важливою умовою творчого успіху. Див. Вокально-творчий спокій.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. настрій — на́стрій іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. настрій — (добрий) г. гумор; (напрям думок) настроєність, г. настроєвість; (до чого) охота, бажання. Словник синонімів Караванського
  3. настрій — [настр'ій] -ройу, ор. -ройеим, м. (ў) -ройі, р. мн. -ройіў Орфоепічний словник української мови
  4. настрій — -рою, ч. 1》 Внутрішній, душевний стан. 2》 Напрям думок, інтересів, почуттів і т. ін.; настроєність. 3》 Охота, бажання робити що-небудь, займатися чимсь. 4》 Відносно стійкі емоції, що мають вплив на психічну діяльність. Веселий настрій. Сумний настрій. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. настрій — НА́СТРІЙ, рою, ч. 1. Внутрішній, душевний стан. О. Василь .. дивувався цій раптовій зміні в настрої вчительки, хоч ця зміна була йому приємна (М. Словник української мови у 20 томах
  6. настрій — БАЖА́ННЯ чого, з інфін, і без додатка (внутрішня потреба чого-небудь, зацікавленість у здійсненні чого-небудь, володінні чим-небудь), ХОТІ́ННЯ рідше, ХІТЬ перев. до чого або з інфін., розм., ВО́ЛЯ у знач. предик.; НА́СТРІЙ з інфін., перев. Словник синонімів української мови
  7. настрій — На́стрій, -рою, -роєві, -роєм; на́строї, -строїв, -строям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. настрій — НА́СТРІЙ, рою, ч. 1. Внутрішній, душевний стан. О. Василь.. дивувався цій раптовій зміні в настрої вчительки, хоч ця зміна була йому приємна (Коцюб., І, 1955, 317); Настрій у нього був чудовий (Тулуб, В степу.., 1964, 246); *Образно. Словник української мови в 11 томах