1. Словник української мови в 11 томах

настрій

НА́СТРІЙ, рою, ч.

1. Внутрішній, душевний стан.

О. Василь.. дивувався цій раптовій зміні в настрої вчительки, хоч ця зміна була йому приємна (Коцюб., І, 1955, 317);

Настрій у нього був чудовий (Тулуб, В степу.., 1964, 246);

*Образно. Гори щохвилини міняли свій настрій: коли сміялась царинка, хмурився ліс (Коцюб., II, 1955, 308).

2. Напрям думок, інтересів, почуттів і т. ін.; настроєність.

Рідкодуб намагався в окремих вигуках вловити настрій зборів (Кир., Вибр., 1960, 254);

По настрою в залі він уже бачив, що затримувати увагу зборів на пропозиції Кузіна нема рації, — провалять (Головко, II, 1957, 545).

3. Охота, бажання робити що-небудь, займатися чимсь.

Моя урядова праця забирає у мене весь час, та ще здоров’я не служить, настрою нема (Коцюб., III, 1956, 256);

Сиділа над нею [повістю] до 4-ї, а то й до 5-ї години ночі, — бо вдень нема часу і настрою (Л. Укр., V, 1956, 131).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. настрій — на́стрій іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. настрій — (добрий) г. гумор; (напрям думок) настроєність, г. настроєвість; (до чого) охота, бажання. Словник синонімів Караванського
  3. настрій — [настр'ій] -ройу, ор. -ройеим, м. (ў) -ройі, р. мн. -ройіў Орфоепічний словник української мови
  4. настрій — -рою, ч. 1》 Внутрішній, душевний стан. 2》 Напрям думок, інтересів, почуттів і т. ін.; настроєність. 3》 Охота, бажання робити що-небудь, займатися чимсь. 4》 Відносно стійкі емоції, що мають вплив на психічну діяльність. Веселий настрій. Сумний настрій. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. настрій — Психічний стан душевної зорієнтованості, основою якого є позитивна або негативна емоція, що забезпечує високий динамізм перебігу та зміни Н. У навчальній та виконавській музичній діяльності... Словник-довідник музичних термінів
  6. настрій — НА́СТРІЙ, рою, ч. 1. Внутрішній, душевний стан. О. Василь .. дивувався цій раптовій зміні в настрої вчительки, хоч ця зміна була йому приємна (М. Словник української мови у 20 томах
  7. настрій — БАЖА́ННЯ чого, з інфін, і без додатка (внутрішня потреба чого-небудь, зацікавленість у здійсненні чого-небудь, володінні чим-небудь), ХОТІ́ННЯ рідше, ХІТЬ перев. до чого або з інфін., розм., ВО́ЛЯ у знач. предик.; НА́СТРІЙ з інфін., перев. Словник синонімів української мови
  8. настрій — На́стрій, -рою, -роєві, -роєм; на́строї, -строїв, -строям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)