наструнчувати
НАСТРУ́НЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАСТРУ́НЧИТИ, чу, чиш, док., перех., розм. Те саме, що настро́ювати 1, 3, 4.
Довбня, наструнчивши скрипку, поцигикав — поцигикав і вийшов насеред хати (Мирний, III, 1954, 202);
— Га, погана Вороно! — скрикнула Сова. — Я знаю, се ти наструнчила їх [птахів] против мене (Фр., IV, 1950, 105);
Наструнчив [українських зрадників] Ватікан і підкупив собі для темної справи тих, хто давно вже спеціалізувався на ремеслі змії і скорпіона (Тич., III, 1957, 514).
◊ Настру́нчувати (настру́нчити) ву́ха — те саме, що Насторо́жувати (насторожи́ти) ву́ха ( див. насторо́жувати).
Вража птиця безперестанку так стрепехається у торбинці, що конячка наструнчує вуха (Вовчок, VI, 1956, 294).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наструнчувати — настру́нчувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- наструнчувати — див. підбурювати; радити Словник синонімів Вусика
- наструнчувати — -ую, -уєш, недок., наструнчити, -чу, -чиш, док., перех., розм. Те саме, що настроювати 1), 3), 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
- наструнчувати — НАСТРУ́НЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАСТРУ́НЧИТИ, чу, чиш, док., кого, що, розм. Те саме, що настро́ювати 1, 3, 4. Довбня, наструнчивши скрипку, поцигикав – поцигикав і вийшов насеред хати (Панас Мирний); – Га, погана Вороно! – скрикнула Сова. Словник української мови у 20 томах
- наструнчувати — НАСТРО́ЮВАТИ (музичний інструмент), СТРО́ЇТИ рідше, НАЛАШТО́ВУВАТИ, НАЛА́ГОДЖУВАТИ, НАЛА́ДЖУВАТИ, ЛА́ДИТИ, ЛАДНА́ТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ, НАСТРУ́НЧУВАТИ розм. рідше (струнні інструменти). — Док. Словник синонімів української мови
- наструнчувати — Настру́нчувати, -чую, -чуєш; настру́нчити, -ру́нчу, -чиш; настру́нч, -ру́нчте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- наструнчувати — Наструнчувати, -чую, -єш сов. в. наструнчити, -чу, -чиш, гл. = настренчувати, настренчити. Наструнчити їх, щоб уже в один голос співали. Мир. ХРВ. 278. Словник української мови Грінченка