неокласицизм

Напрямок в музиці 20 — 30-х років ХХ ст., що звертався до принципів музичного мислення та жанрів, типових для бароко. Представниками Н. в музиці були А.Казелла, О.Респігі, А.Онеггер, Ф.Пуленк, П.Хіндеміт та інші. Найвидатнішим з авторів цього напрямку був І. Стравінський.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неокласицизм — неокласици́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. неокласицизм — -у, ч. 1》 Течія в літературі та мистецтві другої половини 19 – початку 20 ст., що базувалася на стилізації зовнішніх форм античного мистецтва, італійського Відродження і частково класицизму. || Напрямок у музиці 20-30 рр. 20 ст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. неокласицизм — НЕОКЛАСИЦИ́ЗМ, у, ч. Напрям у літературі й мистецтві другої половини XIX і XX ст., що за взірець брав художні форми й засоби мистецтва стародавніх Греції та Риму, італійського Відродження, а також бароко XVIIст. й класицизму XVIII ст. Словник української мови у 20 томах
  4. неокласицизм — • неокласицизм (від грец. νέος — новий і класицизм) - літ. напрям, стилістичний принцип, що продовжував традиції класицизму, постійно відроджуючись у європ. мист-ві й л-рі 2-ї пол. 18 — 20 ст. Українська літературна енциклопедія
  5. неокласицизм — неокласици́зм (від нео... і класицизм) течія в літературі, живопису, архітектурі та музиці 2-ї половина 19 – початку 20 ст. Для Н. характерна стилізація зовнішніх форм мистецтва античності, італійського Відродження і частково – класицизму. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. неокласицизм — Сукупність творчих тенденцій в європ. культурі XIX-XX ст., які розвивали традиції античних часів, класицизму та бароко; медитативний та інтелектуальний напрямок у поезії XX ст. (Т.С. Еліот, П. Валері, акмеїсти, Я. Івашкевич, Ч. Мілош... Універсальний словник-енциклопедія
  7. неокласицизм — НЕОКЛАСИЦИ́ЗМ, у, ч. Течія в літературі та мистецтві другої половини XIX — початку XX ст., що базувалася на стилізації зовнішніх форм античного мистецтва, італійського Відродження і частково класицизму. Словник української мови в 11 томах
  8. неокласицизм — рос. неокласицизм сучасні економічні теорії і течії, що являють собою розвиток класичної школи, створеної А. Смітом і Д. Рікардо. Н. запровадив в економічну науку поняття маргінальності, загальної рівноваги тощо. Eкономічна енциклопедія