неоромантизм

Пізній період романтизму, пов’язаний з творчістю Й.Брамса, А.Брукнера, Р.Вагнера, Х.Вольфа, Ф.Ліста, Г.Малера, Р.Штрауса, а також М.Регера, Л.Яначека, які звертались до естетики романтизму на знак протесту проти надмірностей 'другого авангарду'.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неоромантизм — неороманти́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. неоромантизм — -у, ч. Напрям в культурі кінця 19 – початку 20 ст., пов'язаний з відродженням і розвитком ідей романтизму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. неоромантизм — НЕОРОМАНТИ́ЗМ, у, ч. Комплекс різноманітних напрямів у європейській мистецькій культурі кінця XIX – початку XX ст., які відродили ряд принципів романтизму (пафос особистої волі, заперечення буденного, культ ірраціонального, потяг до фантастики та ін.). Словник української мови у 20 томах
  4. неоромантизм — • неоромантизм (від грец. νέος — новий і романтизм) - об'єднуюча назва різних романт. течій і тенденцій у європейських та американській л-рах кін. 19 — поч. 20 ст. Н. пов'язаний з романт. традиціями кін. 18 — 1-ї третини 19 ст. Українська літературна енциклопедія
  5. неоромантизм — Напрямок у мистецтві на рубежі XIX та ХХ ст., наступник романтизму, в літературі мав притаманні модернізмові тенденції (засіб експресії та символізму); ідейна основа н. — індивідуалізм та містицизм. Універсальний словник-енциклопедія
  6. неоромантизм — Неороманти́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)