1. Словник-довідник музичних термінів

октава

(лат. octava — восьма) — 1. Інтервал, який охоплює вісім ступенів. Позначається цифрою 8. Чиста О. має 6 тонів, зменшена О. — 5 1/2 тонів, збільшена О. — 6 1/2 тонів. 2. Частина музичного звукоряду, яка має сім діатонічних або дванадцять хроматичних ступенів. 3. Восьмий ступінь від того, що заданий.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. октава — Окта́ва: — формат в восьму частину аркуша; восьмий день після свята [46-2] Словник з творів Івана Франка
  2. октава — окта́ва іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. октава — -и, ж. 1》 муз.Восьмий тон діатонічної гами, однорідний з першим за звучанням, але відмінний від нього за висотою. 2》 муз. Звуковий інтервал із восьми тонів між однойменними звуками гами ("до" і наступне "до", "ре" і наступне "ре" і т. д.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. октава — ОКТА́ВА, и, ж. 1. муз. Восьмий тон діатонічної гами, однорідний з першим за звучанням, але відмінний від нього за висотою. 2. муз. Звуковий інтервал з восьми тонів між однойменними звуками гами (“до” і наступне “до”, “ре” і наступне “ре” і т. д.). Словник української мови у 20 томах
  5. октава — окта́ва (від лат. octava – восьма) 1. муз. Інтервал; восьмий ступінь від будь-якого іншого ступеня діатонічної гами, однорідний за звучанням з вихідним ступенем, але відмінний за висотою; низький бас... Словник іншомовних слів Мельничука
  6. октава — 1. основний музичний інтервал, 8 ступенів (12 півтонів) діатонічного звукоряду; 2. відрізок звукової шкали; чергові о.: субконтроктава (А2, або Ля2), контроктава (А1), велика о. (А), мала о. (а), перша о. (а1 або ля1) та ін. Універсальний словник-енциклопедія
  7. октава — Окта́ва, -ви; окта́ви, окта́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. октава — ОКТА́ВА, и, ж. 1. муз. Восьмий тон діатонічної гами, однорідний з першим за звучанням, але відмінний від нього за висотою. 2. муз. Звуковий інтервал з восьми тонів між однойменними звуками гами ("до" і наступне "до", "ре" і наступне "ре" і т. д.). Словник української мови в 11 томах