октава
ОКТА́ВА, и, ж.
1. муз. Восьмий тон діатонічної гами, однорідний з першим за звучанням, але відмінний від нього за висотою.
2. муз. Звуковий інтервал з восьми тонів між однойменними звуками гами ("до" і наступне "до", "ре" і наступне "ре" і т. д.).
Онисія Степанівна, зачувши гостинця, трошки пом’якшала, подобрішала й спустила голос нижче на цілу октаву (Н.-Лев., III, 1956, 170);
Увесь гомін умить підскочив на цілу октаву вгору (Вас., І, 1959, 241);
Голос.. у артистки [Є. Мірошниченко], скажемо прямо — феноменальний. Його діапазон: "ля" малої октави і "сі" четвертої. Чотири октави! (Мист., 2, 1965, 17).
3. У хоровому ансамблі — низький бас, що дублює нижче басову партію.
Мені здається, що ті додатки треба зробити, щоб закінчити оповідання, от як приміром у хорі закінчує спів октава (Мирний, V, 1955, 391);
— Голубе, — вже густішим басом протяг артист, — ого, нівроку, у вас, здається, октава! — Октава, — одповів я йому ще нижчим голосом (Ю. Янов., І, 1958, 258);
// Дуже низький голос.
— Перелякали дівчину! — в напруженій тиші сказав хтось октавою (Головко, І, 1957, 392).
4. літ. Класична восьмирядкова строфа, перші шість рядків якої пов’язані двома перехресними потрійними римами, а останні два — парною.
Невичерпно різноманітний був Франко і щодо форми. Ми знаходимо в нього і канонічні форми — терцини, сонети, октави, тріолети, і найрізноманітніші метричні строфи (Рильський, III, 1956, 268);
Звичайно, форма ця нова для мене. Октавами поем я не писав (Сос., II, 1958, 323).
Значення в інших словниках
- октава — Окта́ва: — формат в восьму частину аркуша; восьмий день після свята [46-2] Словник з творів Івана Франка
- октава — окта́ва іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- октава — -и, ж. 1》 муз.Восьмий тон діатонічної гами, однорідний з першим за звучанням, але відмінний від нього за висотою. 2》 муз. Звуковий інтервал із восьми тонів між однойменними звуками гами ("до" і наступне "до", "ре" і наступне "ре" і т. д.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- октава — (лат. octava — восьма) — 1. Інтервал, який охоплює вісім ступенів. Позначається цифрою 8. Чиста О. має 6 тонів, зменшена О. — 5 1/2 тонів, збільшена О. — 6 1/2 тонів. Словник-довідник музичних термінів
- октава — ОКТА́ВА, и, ж. 1. муз. Восьмий тон діатонічної гами, однорідний з першим за звучанням, але відмінний від нього за висотою. 2. муз. Звуковий інтервал з восьми тонів між однойменними звуками гами (“до” і наступне “до”, “ре” і наступне “ре” і т. д.). Словник української мови у 20 томах
- октава — окта́ва (від лат. octava – восьма) 1. муз. Інтервал; восьмий ступінь від будь-якого іншого ступеня діатонічної гами, однорідний за звучанням з вихідним ступенем, але відмінний за висотою; низький бас... Словник іншомовних слів Мельничука
- октава — 1. основний музичний інтервал, 8 ступенів (12 півтонів) діатонічного звукоряду; 2. відрізок звукової шкали; чергові о.: субконтроктава (А2, або Ля2), контроктава (А1), велика о. (А), мала о. (а), перша о. (а1 або ля1) та ін. Універсальний словник-енциклопедія
- октава — Окта́ва, -ви; окта́ви, окта́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)