оркестр

(від гр. orchestra — кругла площина в античному театрі) — 1. Місце перед сценою для розташування хору, який в Давній Греції супроводжував сценічну дійство трагедії. 2. Заглиблене місце перед сценою для розташування оркестру, який супроводжує виставу в музичному театрі, див. Оркестрова яма. 3. Колектив музикантів — інструменталістів, об’єднаних для спільного виконання різних за характером музичних творів. Спочатку поняття О. вживалось в античному розумінні (1) і нового змісту воно набуло у XVIII ст. в 'Музичному словнику' Ж.Ж.Руссо. Класифікація О. здійснюєтьсяза різними критеріями, зокрема, за складом — мішані, однорідні, а також за призначенням. Основні види О.: 1. Симфонічні — малий або класичний та великий або оперно-симфонічний, до яких входять інструменти усіх груп — струнної, духової, ударної, арфа та ін.; струнні , які утворені смичковими інструментами; духові, що складаються з дерев’яних і металевих духових інструментів (або лише мідних) та ударної групи — малий мідний, малий мішаний, великий мішаний; неаполітанський, до складу якого входять мандоліни і гітари; баяністів, який складається з баянів, гармоній і акордеонів та ін.; народних інструментів, що утворюється з найбільш поширених в певному історико-культурному регіоні (білоруських, болгарських, вірменських, грузинських, індійських, казахських, китайських, литовських, молдавських, російських, узбецьких, українських тощо) інструментів; естрадні, до яких включаються різноманітні інструменти — саксофони, труби, гітари, ударні тощо; шумові, які складаються переважно з ударних та побутових (ложки, пилки, пляшки тощо) інструментів; електромузичні, до яких входять різні інструменти, обладнані адаптерами та підсилюючими пристроями; електронні, які створюються за рахунок бурхливого розвитку електроніки (синтезатори, іоніка та інші). Зміни в складі традиційного О. та поява нових за складом О. зумовлюється еволюцією музичного мистецтва та розширенням інструментарію, розвитком оркестрового виконавства, змінами музичного мислення композиторів, прагненням розширити палітру виражальних засобів О. Все це свідчить про те, що О. був, є і залишається живим знаряддям композиторської творчості, розвиваючись у традиційному та новому складі.