1. Словник-довідник музичних термінів

регістр

(від лат. registrum — список, перелік) — 1.Ряд звуків співацького голосу, які характеризуються одним механізмом голосоутворення і схожими тембровими якостями. В голосах співаків, що навчались, існує два Р.: 'грудний' та 'головний', які різко відрізняються один від одного як за характером звучання, так і за механізмом звукоутворення. Вирівнювання звучання голосу в процесі навчання досягається шляхом т.з. 'прикриття' і 'змішування' регістрів, що призводить до збільшення імпедансу і утворення одноманітності роботи голосоутворюючого апарату під час фонації — єдинорегістрового звучання голосу, коли водночас використовуються обидва механізми — грудний і головний, а також трахейна мембрана. Співвідношення цих механізмів як в фонаційному процесі, так і в звучанні голосу, не є постійним та визначається комплексом взаємопов’язаних факторів — типом голосу, відрізком діпапазону, інтенсивністю звучання тощо. 2.Ділянки діапазону музичних інструментів, які відзначаються єдністю тембру. Звучання інструменту (напр., кларнета) в різних регістрах суттєво відрізняється. 3. Пристрої, які використовуються в струнних клавішних інструментах для зміни сили звуку, а також його тембру (напр., клавесин, акордеон, баян, чембало). 4. У органа — група труб подібної конструкції, яка продукує звуки різної висоти, але однакового тембру.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. регістр — регістр – реєстр Регістр (-у) – 1. Ділянка звукового діапазону; орган державного технічного нагляду за будівництвом і безпекою плавання суден. Звуки нижнього регістру. Діяльність регістру. 2. Регістр (-а). «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. регістр — регі́стр 1 іменник чоловічого роду пристрій регі́стр 2 іменник чоловічого роду список, перелік; ділянка звукового діапазону Орфографічний словник української мови
  3. регістр — РЕГІСТР – РЕЄСТР Регістр. 1. р. -а. Розподільник, регулятор у машині, приладі. 2. р. -у. Частина звукоряду, набір язичків або труб одного тембру в музичних інструментах. 3. р. -у. Літературне слововживання
  4. регістр — ч. 1》 род. -у, спец. Список, перелік чого-небудь; книга для записування, обліку чогось. 2》 род. -у, муз. Частина звукоряду, що займає певне положення по висоті звучання і має однаковий тембр. 3》 Висота звучання голосу співака (співачки). Високий регістр. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. регістр — Запис, впис, спис, упис Словник чужослів Павло Штепа
  6. регістр — РЕГІ́СТР, ч. 1. род. у, спец. Список, перелік чого-небудь; книга для записування, обліку чогось. Стає траулер самостійною поважною одиницею радянського морського флоту. Його номер, ім'я і тоннажність заносять в усі регістри світу (В. Собко). 2. род. Словник української мови у 20 томах
  7. регістр — (англ. rеgіster) 1. частина пам’яті обчислювальної машини переважно в одне машинне слово, призначена для запам’ятовування кодів. 2. високошвидкісний мікропроцесорний пристрій тимчасового зберігання найбільшої кількості даних. Економічний словник
  8. регістр — регі́стр (від лат. registrum – список, перелік) 1. Ділянка звукового діапазону музичного інструмента або голосу. 2. Регулятор або розподільник у деяких машинах і приладах. 3. Пристрій в обчислювальних машинах. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. регістр — СПИ́СОК (опис з перерахуванням яких-небудь осіб або предметів), РЕЄСТР, ПЕРЕ́ЛІК, ПРЕЙСКУРА́НТ, ІНДЕКС, РЕГІ́СТР спец.; КАТАЛО́Г (перелік книжок, рукописів, картин тощо, складений у певному порядку); ІНВЕНТА́Р заст. (список майна, звичайно рухомого). Словник синонімів української мови
  10. регістр — РЕГІ́СТР, ч. 1. род. у, спец. Список, перелік чого-небудь; книга для записування, обліку чогось. Стає траулер самостійною поважною одиницею радянського морського флоту. Його номер, ім’я і тоннажність заносять в усі регістри світу (Собко, Матв. Словник української мови в 11 томах
  11. регістр — рос. регистр спеціальний орган, що здійснює нагляд у певній сфері управління. Eкономічна енциклопедія