регістр

регі́стр

ч.

1》 род. -у, спец. Список, перелік чого-небудь; книга для записування, обліку чогось.

2》 род. -у, муз. Частина звукоряду, що займає певне положення по висоті звучання і має однаковий тембр.

3》 Висота звучання голосу співака (співачки). Високий регістр. Низький регістр.

4》 род. -у, муз. У язичкових і духових інструментах (клавесин, фісгармонія, акордеон, орган) – набір язичків або труб різної настроєності одного тембру.

5》 род. -а, спец. Розподільник, регулятор у деяких машинах і приладах.

|| Ряд клавіш у клавішних літерних або лічильно-аналітичних машинах.

6》 род. -у. Особливий орган, який здійснює функції нагляду в спеціальній галузі управління.

|| Орган державного нагляду за якістю морських і річкових суден, що будуються, та за безпекою їх плавання.

7》 род. -а, спец. Елемент комп'ютера для проміжного зберігання інформації (команд, даних і т. ін.).

Базовий регістр — регістр, в якому зберігається базова адреса.

Індексний регістр — регістр, вміст якого під час виконання команди додається до вказаної в ній адреси.

Регістр команд — регістр процесора, який містить виконувану в даний момент команду.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. регістр — регістр – реєстр Регістр (-у) – 1. Ділянка звукового діапазону; орган державного технічного нагляду за будівництвом і безпекою плавання суден. Звуки нижнього регістру. Діяльність регістру. 2. Регістр (-а). «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. регістр — регі́стр 1 іменник чоловічого роду пристрій регі́стр 2 іменник чоловічого роду список, перелік; ділянка звукового діапазону Орфографічний словник української мови
  3. регістр — РЕГІСТР – РЕЄСТР Регістр. 1. р. -а. Розподільник, регулятор у машині, приладі. 2. р. -у. Частина звукоряду, набір язичків або труб одного тембру в музичних інструментах. 3. р. -у. Літературне слововживання
  4. регістр — Запис, впис, спис, упис Словник чужослів Павло Штепа
  5. регістр — (від лат. registrum — список, перелік) — 1.Ряд звуків співацького голосу, які характеризуються одним механізмом голосоутворення і схожими тембровими якостями. В голосах співаків, що навчались, існує два... Словник-довідник музичних термінів
  6. регістр — РЕГІ́СТР, ч. 1. род. у, спец. Список, перелік чого-небудь; книга для записування, обліку чогось. Стає траулер самостійною поважною одиницею радянського морського флоту. Його номер, ім'я і тоннажність заносять в усі регістри світу (В. Собко). 2. род. Словник української мови у 20 томах
  7. регістр — (англ. rеgіster) 1. частина пам’яті обчислювальної машини переважно в одне машинне слово, призначена для запам’ятовування кодів. 2. високошвидкісний мікропроцесорний пристрій тимчасового зберігання найбільшої кількості даних. Економічний словник
  8. регістр — регі́стр (від лат. registrum – список, перелік) 1. Ділянка звукового діапазону музичного інструмента або голосу. 2. Регулятор або розподільник у деяких машинах і приладах. 3. Пристрій в обчислювальних машинах. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. регістр — СПИ́СОК (опис з перерахуванням яких-небудь осіб або предметів), РЕЄСТР, ПЕРЕ́ЛІК, ПРЕЙСКУРА́НТ, ІНДЕКС, РЕГІ́СТР спец.; КАТАЛО́Г (перелік книжок, рукописів, картин тощо, складений у певному порядку); ІНВЕНТА́Р заст. (список майна, звичайно рухомого). Словник синонімів української мови
  10. регістр — РЕГІ́СТР, ч. 1. род. у, спец. Список, перелік чого-небудь; книга для записування, обліку чогось. Стає траулер самостійною поважною одиницею радянського морського флоту. Його номер, ім’я і тоннажність заносять в усі регістри світу (Собко, Матв. Словник української мови в 11 томах
  11. регістр — рос. регистр спеціальний орган, що здійснює нагляд у певній сфері управління. Eкономічна енциклопедія