1. Словник-довідник музичних термінів

реквієм

(від лат. requies — спокій) — католицька траурна заупокійна меса, присвячена пам’яті померлих. Назва походить від початкових слів ('Requiem aeternfm dona eis, Domine' — 'Вічний спокій даруй їм, Господи'). Порядок частин в Р. такий самий, як в месі, крім 'Gloria' і 'Credo' та заміни 'Alliluia' на 'Dies irae'. Перші Р. належать Г.Дюфаї (не зберігся), Й.Окегему (1470), Ф.Анеріо, А.Брумелю, К.Моралесу, Д.Палестрині. В подальшому Р. зазнав еволюційних змін, перетворившись в XVII-XVIII ст. у великий циклічний твір для солістів, хору та оркестру. До класичних напоширеніших зразків належать Р. В.А.Моцарта, Д.Верді, Г.Берліоза, А.Дворжака, Ф.Госсека, Л.Керубіні, Ф.Ліста, К.Сен-Санса, Г.Шютца, А.Брукнера, Й.Брамса, Г.Форе, І.Стравінського, А.Шнітке та ін. Сучасні композитори, відмовляючись від традиційного канонічного тексту, віддають данину жанру Р. — 'Військовий реквієм' Б.Бріттена, 'Реквієм' Е.Денісова, 'Реквієм пам’яті загиблих дітей' Д.Кабалевського та ін.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. реквієм — ре́квієм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. реквієм — [рекв'ійеим] -му, м. (на) -м'і, мн. -мие, -м'іў Орфоепічний словник української мови
  3. реквієм — -у, ч. 1》 Католицьке богослужіння над померлим. || перен. Те, що віщує кінець існуванню кого-, чого-небудь. 2》 Багатоголосий циклічний вокальний чи вокально-інструментальний твір скорботно-патетичного характеру. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. реквієм — див. панахида Словник чужослів Павло Штепа
  5. Реквієм — Гімн за покійним. Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
  6. реквієм — РЕ́КВІЄМ, у, ч. 1. Католицьке богослужіння над померлим. Над мертвими відправив реквієм ксьондз, що їхав верхи позаду війська і весь час, поки копали могилу, дуже нетерпеливився (В. Гжицький); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
  7. реквієм — ре́квієм (від лат. requies, зн. в. requiem – спокій) 1. Вид католицького богослужіння. 2. Багатоголосий циклічний вокальний чи вокально-інструментальний твір скорботно-патетичного характеру. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. реквієм — Ре́квієм, -му, в -мі; -єми, -мів (ч. р.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. реквієм — РЕ́КВІЄМ, у, ч. 1. Католицьке богослужіння над померлим. Над мертвими відправив реквієм ксьондз, що їхав верхи позаду війська і весь час, поки копали могилу, дуже нетерпеливився (Гжицький, Опришки, 1962, 191); *У порівн. Словник української мови в 11 томах