1. Словник української мови у 20 томах

реквієм

РЕ́КВІЄМ, у, ч.

1. Католицьке богослужіння над померлим.

Над мертвими відправив реквієм ксьондз, що їхав верхи позаду війська і весь час, поки копали могилу, дуже нетерпеливився (В. Гжицький);

* У порівн. В тиху даль В червоних зорях огняних Мільйонодужий ревний жаль Пливе, як реквієм, по них [бійцях], – З сердець батьків і матерів, З душі дітей рида (А. Малишко);

Весь вірш [І. Франка з циклу “На старі теми”] звучить скорбним реквіємом тисячам тисяч руських жінок, що гинули під копитами половецьких коней, в татарському полоні (Л. Первомайський);

// перен. Те, що віщує кінець існуванню кого-, чого-небудь.

Броньові кораблі там на морі – реквієм для піратів морів, тих, що вміють топити та бити лиш беззбройних, та й то не завжди (В. Сосюра).

2. Багатоголосий циклічний вокальний чи вокально-інструментальний твір скорботно-патетичного характеру.

Пісня сосон схожа на квиління, на реквієм – вона завжди сумна. Сосни ніби скаржились, ніби просили чогось (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. реквієм — ре́квієм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. реквієм — [рекв'ійеим] -му, м. (на) -м'і, мн. -мие, -м'іў Орфоепічний словник української мови
  3. реквієм — -у, ч. 1》 Католицьке богослужіння над померлим. || перен. Те, що віщує кінець існуванню кого-, чого-небудь. 2》 Багатоголосий циклічний вокальний чи вокально-інструментальний твір скорботно-патетичного характеру. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. реквієм — див. панахида Словник чужослів Павло Штепа
  5. реквієм — (від лат. requies — спокій) — католицька траурна заупокійна меса, присвячена пам’яті померлих. Назва походить від початкових слів ('Requiem aeternfm dona eis, Domine' — 'Вічний спокій даруй їм, Господи'). Порядок частин... Словник-довідник музичних термінів
  6. Реквієм — Гімн за покійним. Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
  7. реквієм — ре́квієм (від лат. requies, зн. в. requiem – спокій) 1. Вид католицького богослужіння. 2. Багатоголосий циклічний вокальний чи вокально-інструментальний твір скорботно-патетичного характеру. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. реквієм — Ре́квієм, -му, в -мі; -єми, -мів (ч. р.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. реквієм — РЕ́КВІЄМ, у, ч. 1. Католицьке богослужіння над померлим. Над мертвими відправив реквієм ксьондз, що їхав верхи позаду війська і весь час, поки копали могилу, дуже нетерпеливився (Гжицький, Опришки, 1962, 191); *У порівн. Словник української мови в 11 томах