1. Словник української мови в 11 томах

реквієм

РЕ́КВІЄМ, у, ч.

1. Католицьке богослужіння над померлим.

Над мертвими відправив реквієм ксьондз, що їхав верхи позаду війська і весь час, поки копали могилу, дуже нетерпеливився (Гжицький, Опришки, 1962, 191);

*У порівн. В тиху даль В червоних зорях огняних Мільйонодужий ревний жаль Пливе, як реквієм, по них [бійцях], — З сердець батьків і матерів, З душі дітей рида (Мал., Звенигора, 1959, 317);

Весь вірш [І. Франка з циклу «На старі теми»] звучить скорбним реквіємом тисячам тисяч руських жінок, що гинули під копитами половецьких коней, в татарському полоні (Перв., З щоденника.., 1956, 13);

// перен. Те, що віщує кінець існуванню кого-, чого-небудь.

Броньові кораблі там на морі — реквієм для піратів морів, тих, що вміють топити та бити лиш беззбройних, та й то не завжди (Сос., І, 1957, 494).

2. Багатоголосий циклічний вокальний чи вокально-інструментальний твір скорботно-патетичного характеру.

Своєрідну пісню-реквієм невідомий автор присвятив пам’яті М. Дашкевича — партизана з’єднання Героя Радянського Союзу генерал-майора О. Сабурова (Мист., 4, 1965, 6);

Пісня сосон схожа на квиління, на реквієм — вона завжди сумна. Сосни ніби скаржились, ніби просили чогось (Мушк., День.., 1967, 25).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. реквієм — ре́квієм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. реквієм — [рекв'ійеим] -му, м. (на) -м'і, мн. -мие, -м'іў Орфоепічний словник української мови
  3. реквієм — -у, ч. 1》 Католицьке богослужіння над померлим. || перен. Те, що віщує кінець існуванню кого-, чого-небудь. 2》 Багатоголосий циклічний вокальний чи вокально-інструментальний твір скорботно-патетичного характеру. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. реквієм — див. панахида Словник чужослів Павло Штепа
  5. реквієм — (від лат. requies — спокій) — католицька траурна заупокійна меса, присвячена пам’яті померлих. Назва походить від початкових слів ('Requiem aeternfm dona eis, Domine' — 'Вічний спокій даруй їм, Господи'). Порядок частин... Словник-довідник музичних термінів
  6. Реквієм — Гімн за покійним. Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
  7. реквієм — РЕ́КВІЄМ, у, ч. 1. Католицьке богослужіння над померлим. Над мертвими відправив реквієм ксьондз, що їхав верхи позаду війська і весь час, поки копали могилу, дуже нетерпеливився (В. Гжицький); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
  8. реквієм — ре́квієм (від лат. requies, зн. в. requiem – спокій) 1. Вид католицького богослужіння. 2. Багатоголосий циклічний вокальний чи вокально-інструментальний твір скорботно-патетичного характеру. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. реквієм — Ре́квієм, -му, в -мі; -єми, -мів (ч. р.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)