репетиція

(лат. repetitio — повторення) — 1. Попереднє виконання певного твору, необхідне для досягнення злагодженості виконавців та підготовки до відкритого виступу. 2. Швидке повторення одного (того самого) звуку, головним чином, на клавішних інструментах. 3. Особлива конструкція фортепіанного механізму, яка дозволяє прискорити повторне видобування звуків (проста Р., подвійна Р.). 4 Фактурний елемент, що складається зі звуків тієї ж висоти, які швидко повторюються.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. репетиція — репети́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. репетиція — (вистави) проба. Словник синонімів Караванського
  3. репетиція — -ї, ж. 1》 Розучування або пробне виконання спектаклю, п'єси і т. ін. як основна форма підготовки театрального колективу чи окремого актора до виступів. || Попереднє пробне виконання чого-небудь. Генеральна репетиція. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. репетиція — Проба, дружи, див. повторювати Словник чужослів Павло Штепа
  5. репетиція — РЕПЕТИ́ЦІЯ, ї, ж. 1. Розучування або пробне виконання спектаклю, п'єси і т. ін. як основна форма підготовки театрального колективу чи окремого актора до виступів. [Яковчук:] Сьогодні репетиція танцювальної групи самодіяльності (В. Словник української мови у 20 томах
  6. репетиція — репети́ція (від лат. repetition повторення) 1. Основна форма підготовки спектаклю. 2. Ступінь піддатливості фортепіанної механіки при швидкому повторенні звука однакової висоти. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. репетиція — Репети́ція, -ції, -цією; -ції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. репетиція — РЕПЕТИ́ЦІЯ, ї, ж. 1. Розучування або пробне виконання спектаклю, п’єси і т. ін. як основна форма підготовки театрального колективу чи окремого актора до виступів. Словник української мови в 11 томах