1. Словник української мови в 11 томах

репетиція

РЕПЕТИ́ЦІЯ, ї, ж.

1. Розучування або пробне виконання спектаклю, п’єси і т. ін. як основна форма підготовки театрального колективу чи окремого актора до виступів.

[Яковчук:] Сьогодні репетиція танцювальної групи самодіяльності (Собко, П’єси, 1958, 271);

Артист на прем’єрі грає не так, як на репетиції, — до нього приходять справжнє натхнення і впевненість. Він може перевтілитися до кінця, навіть забути на час, де він (Мушк., День.., 1967, 109);

// Попереднє пробне виконання чого-небудь.

По Хрещатику, пустельному, безлюдному, на повній швидкості повертаються з репетиції параду танки (Собко, Матв. затока, 1962, 316).

∆ Генера́льна репети́ція див. генера́льний.

2. перен. Яка-небудь подія, що є провозвісником майбутнього, ніби підготовкою до нього.

Але ми бачимо, що російська революція була, по суті,.. однією з репетицій всесвітньої пролетарської революції (Ленін, 38, 1973, 136).

3. заст. Репетиторство.

Рожанський знайшов собі репетицію з квартирою і харчами, то оце на тім тижні вибирається (Л. Укр., V, 1956, 30).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. репетиція — репети́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. репетиція — (вистави) проба. Словник синонімів Караванського
  3. репетиція — -ї, ж. 1》 Розучування або пробне виконання спектаклю, п'єси і т. ін. як основна форма підготовки театрального колективу чи окремого актора до виступів. || Попереднє пробне виконання чого-небудь. Генеральна репетиція. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. репетиція — Проба, дружи, див. повторювати Словник чужослів Павло Штепа
  5. репетиція — (лат. repetitio — повторення) — 1. Попереднє виконання певного твору, необхідне для досягнення злагодженості виконавців та підготовки до відкритого виступу. 2. Швидке повторення одного (того самого) звуку, головним чином, на клавішних інструментах. Словник-довідник музичних термінів
  6. репетиція — РЕПЕТИ́ЦІЯ, ї, ж. 1. Розучування або пробне виконання спектаклю, п'єси і т. ін. як основна форма підготовки театрального колективу чи окремого актора до виступів. [Яковчук:] Сьогодні репетиція танцювальної групи самодіяльності (В. Словник української мови у 20 томах
  7. репетиція — репети́ція (від лат. repetition повторення) 1. Основна форма підготовки спектаклю. 2. Ступінь піддатливості фортепіанної механіки при швидкому повторенні звука однакової висоти. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. репетиція — Репети́ція, -ції, -цією; -ції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)