репетиція

РЕПЕТИ́ЦІЯ, ї, ж.

1. Розучування або пробне виконання спектаклю, п'єси і т. ін. як основна форма підготовки театрального колективу чи окремого актора до виступів.

[Яковчук:] Сьогодні репетиція танцювальної групи самодіяльності (В. Собко);

Артист на прем'єрі грає не так, як на репетиції, – до нього приходять справжнє натхнення і впевненість. Він може перевтілитися до кінця, навіть забути на час, де він (Ю. Мушкетик);

// Попереднє пробне виконання чого-небудь.

По Хрещатику, пустельному, безлюдному, на повній швидкості повертаються з репетиції параду танки (В. Собко).

2. перен. Яка-небудь подія, що є провісником майбутнього, ніби підготовкою до нього.

“Відлига” кінця 1950-х – початку 1960-х років може бути оцінена як генеральна репетиція перебудови 1980-х. (з наук. літ.).

3. заст. Репетиторство.

Рожанський знайшов собі репетицію з квартирою і харчами, то оце на тім тижні вибирається (Леся Українка).

(1) Генера́льна репети́ція – остання, завершальна репетиція перед виставою або концертом, перев. у присутності запрошених глядачів.

Був концерт, .. не концерт, а генеральна репетиція Лисенкового концерта [концерту] (І. Нечуй-Левицький);

Ми репетирували п'єсу п'ять днів, а на шостий, після чергової вистави, вночі мала відбутися і генеральна репетиція (Ю. Смолич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. репетиція — репети́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. репетиція — (вистави) проба. Словник синонімів Караванського
  3. репетиція — -ї, ж. 1》 Розучування або пробне виконання спектаклю, п'єси і т. ін. як основна форма підготовки театрального колективу чи окремого актора до виступів. || Попереднє пробне виконання чого-небудь. Генеральна репетиція. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. репетиція — Проба, дружи, див. повторювати Словник чужослів Павло Штепа
  5. репетиція — (лат. repetitio — повторення) — 1. Попереднє виконання певного твору, необхідне для досягнення злагодженості виконавців та підготовки до відкритого виступу. 2. Швидке повторення одного (того самого) звуку, головним чином, на клавішних інструментах. Словник-довідник музичних термінів
  6. репетиція — репети́ція (від лат. repetition повторення) 1. Основна форма підготовки спектаклю. 2. Ступінь піддатливості фортепіанної механіки при швидкому повторенні звука однакової висоти. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. репетиція — Репети́ція, -ції, -цією; -ції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. репетиція — РЕПЕТИ́ЦІЯ, ї, ж. 1. Розучування або пробне виконання спектаклю, п’єси і т. ін. як основна форма підготовки театрального колективу чи окремого актора до виступів. Словник української мови в 11 томах