розспів

Система співів православної церкви, об’єднана певними принципами побудови мелодії. Ознаками Р. є: тип поспівок, теситура, мелодичний склад, ритмічна побудова, загальний характер. Найдавнішими Р. є: великий знаменний, грецький, болгарський, київський, ростовський, успенський. Нині Р. є основним інтонаційним фондом церковного співу.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розспів — ро́зспів іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. розспів — -у, ч. 1》 Протяжний наспів, мелодія. 2》 спец. Співи православної церкви, об'єднані певним принципом будови мелодії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розспів — РО́ЗСПІВ, у, ч. 1. Протяжний наспів, мелодія. Співав Омелян на свій київський розспів, відомий уже в усьому православному світі (О. Ільченко); Мелодичній будові забавлянок властиві інтонаційна одноплановість .. Словник української мови у 20 томах
  4. розспів — РО́ЗСПІВ, у, ч. 1. Протяжний наспів, мелодія. Він будує музичну фразу, узгоджуючи її з текстом і відбиває в своїй конструкції національно характерну синтаксично-метричну будову текстових речень. Словник української мови в 11 томах