розспів
РО́ЗСПІВ, у, ч.
1. Протяжний наспів, мелодія.
Співав Омелян на свій київський розспів, відомий уже в усьому православному світі (О. Ільченко);
Мелодичній будові забавлянок властиві інтонаційна одноплановість .. Мелодичний розспів відбувається за рахунок варіювання ритміки (з наук. літ.).
2. спец. Співи православної церкви, об'єднані певним принципом будови мелодії.
В основі церковного мистецтва співів лежить читання на розспів, де інтонації визначаються типом тексту і жанром (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розспів — ро́зспів іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- розспів — -у, ч. 1》 Протяжний наспів, мелодія. 2》 спец. Співи православної церкви, об'єднані певним принципом будови мелодії. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розспів — Система співів православної церкви, об’єднана певними принципами побудови мелодії. Ознаками Р. є: тип поспівок, теситура, мелодичний склад, ритмічна побудова, загальний характер. Найдавнішими... Словник-довідник музичних термінів
- розспів — РО́ЗСПІВ, у, ч. 1. Протяжний наспів, мелодія. Він будує музичну фразу, узгоджуючи її з текстом і відбиває в своїй конструкції національно характерну синтаксично-метричну будову текстових речень. Словник української мови в 11 томах