рок

(англ. rock) — соціокультурний феномен, який зосереджується в сфері розважального шоу. В сценічному Р.-шоу поєднуються музичний компонент рок- шоу, сценічні та світлові ефекти, різноманітні аксесуари, електроніка, лазерна техніка, танцювальні та рухові елементи, ультра- й інфразвуки та інше, що дозволяє досягати значного емоційного впливу на слухачів, викликати у них викиди адреналіну, забезпечуючи зростання силу впливу Р. на мозкові структури і підсвідомість, провокуючи непередбачувану агресивність поведінки.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рок — рок іменник чоловічого роду стиль у музиці Орфографічний словник української мови
  2. рок — -у, ч. 1》 розм. Те саме, що рок-н-рол (у 1 знач.). 2》 Стиль популярної музики, що характеризується чітким ритмом, застосуванням електромузичних і ударних інструментів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рок — РОК, а, ч. 1. Напрям у сучасній джазовій музиці, для якого характерні енергійні, дуже швидкі мелодії. Зрештою, хіба мало гарних пісень серед того ж таки “року” .. Словник української мови у 20 томах
  4. рок — Рік; строк явки до суду, судова сесія; строк, термін Словник застарілих та маловживаних слів
  5. рок — Виникла в середині ХХ ст. в США як продовження ритм-енд-блюзу; витоки р. у блюзі, спірічуелз, кантрі; характеризується рівномірно визначеним ритмом, особливо для електричних (гітари, синтезатора звуку) та ударних інструментів; виконавці... Універсальний словник-енциклопедія