рок
РОК, а, ч.
1. Напрям у сучасній джазовій музиці, для якого характерні енергійні, дуже швидкі мелодії.
Зрештою, хіба мало гарних пісень серед того ж таки “року” .. Але чомусь здебільшого на голубий екран потрапляють дешеві пісеньки, в яких ні глибокого змісту, ні пристойного виконання (з наук.-попул. літ.);
– Я дивилась на вплив року як майбутній психіатр. Ці мелодії (та хіба це мелодії?) – то повний розрив з народними традиціями, з природним мелосом і ритмом (О. Бердник).
2. Те саме, що рок-н-ро́л.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рок — рок іменник чоловічого роду стиль у музиці Орфографічний словник української мови
- рок — -у, ч. 1》 розм. Те саме, що рок-н-рол (у 1 знач.). 2》 Стиль популярної музики, що характеризується чітким ритмом, застосуванням електромузичних і ударних інструментів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рок — (англ. rock) — соціокультурний феномен, який зосереджується в сфері розважального шоу. В сценічному Р.-шоу поєднуються музичний компонент рок- шоу, сценічні та світлові ефекти, різноманітні аксесуари, електроніка, лазерна техніка... Словник-довідник музичних термінів
- рок — Рік; строк явки до суду, судова сесія; строк, термін Словник застарілих та маловживаних слів
- рок — Виникла в середині ХХ ст. в США як продовження ритм-енд-блюзу; витоки р. у блюзі, спірічуелз, кантрі; характеризується рівномірно визначеним ритмом, особливо для електричних (гітари, синтезатора звуку) та ударних інструментів; виконавці... Універсальний словник-енциклопедія