рок

Значення в інших словниках

1. рок — рок іменник чоловічого роду стиль у музиці Орфографічний словник української мови
2. рок — -у, ч. 1》 розм. Те саме, що рок-н-рол (у 1 знач.). 2》 Стиль популярної музики, що характеризується чітким ритмом, застосуванням електромузичних і ударних інструментів. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рок — (англ. rock) — соціокультурний феномен, який зосереджується в сфері розважального шоу. В сценічному Р.-шоу поєднуються музичний компонент рок- шоу, сценічні та світлові ефекти, різноманітні аксесуари, електроніка, лазерна техніка... Словник-довідник музичних термінів
4. рок — РОК, а, ч. 1. Напрям у сучасній джазовій музиці, для якого характерні енергійні, дуже швидкі мелодії. Зрештою, хіба мало гарних пісень серед того ж таки “року” .. Словник української мови у 20 томах
5. рок — Виникла в середині ХХ ст. в США як продовження ритм-енд-блюзу; витоки р. у блюзі, спірічуелз, кантрі; характеризується рівномірно визначеним ритмом, особливо для електричних (гітари, синтезатора звуку) та ударних інструментів; виконавці... Універсальний словник-енциклопедія