синестезія

(від гр. synaisthesis — одночасне відчуття) — феномен сприйняття, що полягає у взаємодії аналізаторів. Збудження, якевиникло, наприклад, у слуховому аналізаторі під впливом виникнення адекватного подразника ірадіює в голосовий аналізатор,звідки на голосові складки надходять коливання відповідної частоти. Яскравим виявом С. є так званий кольоровий слух, або звукові уявлення, що виникають під час сприйняття кольорів і спирається на синопсію.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. синестезія — синестезі́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. синестезія — -ї, ж. Виникнення у людини відчуття не лише в чуттєвому органі, на який діє подразник, а й одночасно в іншому органі чуття. || Вираження в мовній семантиці фізіологічних асоціацій між даними різних видів відчуттів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. синестезія — СИНЕСТЕЗІ́Я, і, ж. 1. псих. Синтез відчуттів, одержаних від кількох органів чуттів. Рецептори людини можуть взаємодіяти один з одним, викликаючи в корі головного мозку здорових людей синестезії – співвідчуття (з наук.-попул. літ.). 2. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. синестезія — синестезі́я (від грец. συναίσβησις – одночасне відчуття) виникнення у людини відчуття не лише в чуттєвому органі, на який діє подразник, але й одночасно в іншому органі чуття. Словник іншомовних слів Мельничука