1. Великий тлумачний словник сучасної мови

синестезія

синестезі́я

-ї, ж.

Виникнення у людини відчуття не лише в чуттєвому органі, на який діє подразник, а й одночасно в іншому органі чуття.

|| Вираження в мовній семантиці фізіологічних асоціацій між даними різних видів відчуттів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. синестезія — синестезі́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. синестезія — (від гр. synaisthesis — одночасне відчуття) — феномен сприйняття, що полягає у взаємодії аналізаторів. Збудження, якевиникло, наприклад, у слуховому аналізаторі під впливом виникнення адекватного подразника ірадіює в голосовий аналізатор... Словник-довідник музичних термінів
  3. синестезія — СИНЕСТЕЗІ́Я, і, ж. 1. псих. Синтез відчуттів, одержаних від кількох органів чуттів. Рецептори людини можуть взаємодіяти один з одним, викликаючи в корі головного мозку здорових людей синестезії – співвідчуття (з наук.-попул. літ.). 2. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. синестезія — синестезі́я (від грец. συναίσβησις – одночасне відчуття) виникнення у людини відчуття не лише в чуттєвому органі, на який діє подразник, але й одночасно в іншому органі чуття. Словник іншомовних слів Мельничука