1. Словник-довідник музичних термінів

скрипка

(від стросл. скрипати, іт. violino) — струнний смичковийнайвищий за теситурою інструмент з скрипкової родини смичкових. Стрій струн — g, d1, a1, e2. Діапазон С. становить понад 4 октав. Довжина повної С. становить близько 600 мм, половинні, чверті, восьмі відповідно зменшуються. Звук С. видобувається смичком або щипком — піцикато. Походження С. точно не з’ясовано, хоча відомо, що в XIV ст. на теренах Білорусі, Польщі, України існували смичкові інструменти, які звались 'скрипиця', 'скрипіль' і мали ознаки С. Класичний тип С. склався в XV — XVI ст., коли у XVI — XІХ ст. працювали видатні скрипкові майстри Г.Дифопругар, І.Керліно, Д.Маджіні, Н.Аматі, А.Страдіварі, Д.Гварнері, Ж.Вільом, Я.Штайнер, І.Батов, А.Леман, П.Хилинський, К.Гурський та інші. Завдяки особливим виражальним можливостям та якостям звуку С. відіграє провідну роль в музичній практиці, зумовивши появу нових інструментальних жанрів — сольної скрипкової сонати і концерту. С. є основою симфонічного складу оркестрів (камерного та великого), струнного квартету та ансамблів іншого складу, а також появу видатних скрипалів — Н.Паганіні, Р.Крейцера, Г.Венявського, Е.Ізаї, І.Хандошкіна, Л.Шпора, П.Сарасате, Д.Ойстраха, Л.Когана, І.Менухіна, О.Криси, Б.Которовича та ін. Надзвичайного поширення С . набула як народний інструмент в багатьох країнах, зокрема, в Україні, де вона входить до складу 'троїстих музик'. До складу джазу С. увійшла між 1910 – 1920-ми роками.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скрипка — Грати першу скрипку чи головну? Фразеологічний зворот грати першу скрипку передає зміст “мати найбільше значення, бути найвпливовішим у якійсь справі”. “Першу скрипку завжди грає Коваль” (Вадим Собко). «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. Скрипка — Скри́пка прізвище Орфографічний словник української мови
  3. скрипка — -и, ж. Смичковий чотирьохструнний музичний інструмент, найвищий за регістром. Перша скрипка — скрипаль, який виконує у струнному або симфонічному оркестрі перший голос, найбільш виразний і важливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скрипка — СКРИ́ПКА, и, ж. Смичковий чотирьохструнний музичний інструмент, найвищий за регістром. Іде [Настуся] недалечко, рве барвінок, квічається [заквітчується] і співає. А сотник налагоджує скрипку (Т. Словник української мови у 20 томах
  5. скрипка — Коби скрипка, коби бас, то підскочу виїде вас. Іронія з дівчини, що лінива до роботи, а дуже охоча до гуляння. Коби скрипка, та й цимбали, то підскочу до повали. Значіння, що й попереднє про хлопця. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. скрипка — Струнний смичковий музичний інструмент (хордофон) з 4 струнами, настроєними у квінтах (g, d1, a1, e2); формою та звуковим властивостям с. завдячує скрипникарським школам XVI-XVII ст. Універсальний словник-енциклопедія
  7. скрипка — пе́рша скри́пка. Основна, найважливіша роль у чому-небудь. Десь далеко забриніла перша скрипка-соловей (Г. Чупринка); Звичайно, перша скрипка, як завжди, належала ксьондзові. Фразеологічний словник української мови
  8. скрипка — СКРИ́ПКА (музичний інструмент), ВІОЛІ́НА, СКРИПИ́ЦЯ розм. Один парубок прийшов з скрипкою, швиденько направив її.. і скрипка пристала незабаром до сопілки (І. Нечуй-Левицький); Ридає вночі віоліна. О, музико, серце не край (В. Словник синонімів української мови
  9. скрипка — Скри́пка, -пки, -пці; -пки́, -по́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. скрипка — СКРИ́ПКА, и, ж. Смичковий чотирьохструнний музичний інструмент, найвищий за регістром. Іде [Настуся] недалечко, рве барвінок, квічається [заквітчується] і співає. А сотник налагоджує скрипку (Шевч. Словник української мови в 11 томах