1. Приповідки або українсько-народня філософія

скрипка

Коби скрипка, коби бас, то підскочу виїде вас.

Іронія з дівчини, що лінива до роботи, а дуже охоча до гуляння.

Коби скрипка, та й цимбали, то підскочу до повали.

Значіння, що й попереднє про хлопця.

Купіть, татку, цимбали, аби ніжки дриґали, купіть татку іще бас, то підскочу вище вас.

Значіння, що й попереднє.

Ко б не скрипка і не бас, то музика б свині пас.

Не мавби що іншого робити, аби заробити на життя.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скрипка — Грати першу скрипку чи головну? Фразеологічний зворот грати першу скрипку передає зміст “мати найбільше значення, бути найвпливовішим у якійсь справі”. “Першу скрипку завжди грає Коваль” (Вадим Собко). «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. Скрипка — Скри́пка прізвище Орфографічний словник української мови
  3. скрипка — -и, ж. Смичковий чотирьохструнний музичний інструмент, найвищий за регістром. Перша скрипка — скрипаль, який виконує у струнному або симфонічному оркестрі перший голос, найбільш виразний і важливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скрипка — (від стросл. скрипати, іт. violino) — струнний смичковийнайвищий за теситурою інструмент з скрипкової родини смичкових. Стрій струн — g, d1, a1, e2. Діапазон С. становить понад 4 октав. Довжина повної... Словник-довідник музичних термінів
  5. скрипка — СКРИ́ПКА, и, ж. Смичковий чотирьохструнний музичний інструмент, найвищий за регістром. Іде [Настуся] недалечко, рве барвінок, квічається [заквітчується] і співає. А сотник налагоджує скрипку (Т. Словник української мови у 20 томах
  6. скрипка — Струнний смичковий музичний інструмент (хордофон) з 4 струнами, настроєними у квінтах (g, d1, a1, e2); формою та звуковим властивостям с. завдячує скрипникарським школам XVI-XVII ст. Універсальний словник-енциклопедія
  7. скрипка — пе́рша скри́пка. Основна, найважливіша роль у чому-небудь. Десь далеко забриніла перша скрипка-соловей (Г. Чупринка); Звичайно, перша скрипка, як завжди, належала ксьондзові. Фразеологічний словник української мови
  8. скрипка — СКРИ́ПКА (музичний інструмент), ВІОЛІ́НА, СКРИПИ́ЦЯ розм. Один парубок прийшов з скрипкою, швиденько направив її.. і скрипка пристала незабаром до сопілки (І. Нечуй-Левицький); Ридає вночі віоліна. О, музико, серце не край (В. Словник синонімів української мови
  9. скрипка — Скри́пка, -пки, -пці; -пки́, -по́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. скрипка — СКРИ́ПКА, и, ж. Смичковий чотирьохструнний музичний інструмент, найвищий за регістром. Іде [Настуся] недалечко, рве барвінок, квічається [заквітчується] і співає. А сотник налагоджує скрипку (Шевч. Словник української мови в 11 томах