сонатина
(іт. sonatina — невелика соната) — жанр інструментальної музики, похідний від сонати. Виникла наприкінці XVIII ст. як навчальний жанр (М.Клементі, Ф.Кулау, Д.Чимароза), що зумовило невеликі масштаби С., полегшену фактуру, простоту і незначний розвиток тематичного матеріалу. Високохудожні зразки С. створені В.А.Моцартом, Л.В.Бетховеном, М.Равелем та ін.
Джерело:
Словник-довідник музичних термінів
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сонатина — сонати́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- сонатина — -и, ж. Нескладна, невелика соната. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сонатина — СОНАТИ́НА, и, ж. Невелика соната. Грати сонатину Бетховена. Словник української мови у 20 томах
- сонатина — сонати́на (італ sonatina) невелика соната. Словник іншомовних слів Мельничука
- сонатина — СОНАТИ́НА, и, ж. Нескладна, невелика соната. Словник української мови в 11 томах