сонатина

(іт. sonatina — невелика соната) — жанр інструментальної музики, похідний від сонати. Виникла наприкінці XVIII ст. як навчальний жанр (М.Клементі, Ф.Кулау, Д.Чимароза), що зумовило невеликі масштаби С., полегшену фактуру, простоту і незначний розвиток тематичного матеріалу. Високохудожні зразки С. створені В.А.Моцартом, Л.В.Бетховеном, М.Равелем та ін.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сонатина — сонати́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. сонатина — -и, ж. Нескладна, невелика соната. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сонатина — СОНАТИ́НА, и, ж. Невелика соната. Грати сонатину Бетховена. Словник української мови у 20 томах
  4. сонатина — сонати́на (італ sonatina) невелика соната. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. сонатина — СОНАТИ́НА, и, ж. Нескладна, невелика соната. Словник української мови в 11 томах