1. Словник-довідник музичних термінів

сонор

(від лат. sonorus — дзвінкий, звучний, шумний) — основна категорія гармонічної вертикалі в соноризмі, сполучення звуків, яке сприймається як єдине звукове забарвлення, де окремі звуки та інтервали не сприймаються окремо.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сонор — -у, ч., муз. Основна категорія гармонічної вертикалі в соноризмі; сполучення звуків, що сприймаються як єдина звукова структура. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. сонор — СОНО́Р. Словник української мови у 20 томах