сонор
СОНО́Р.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сонор — -у, ч., муз. Основна категорія гармонічної вертикалі в соноризмі; сполучення звуків, що сприймаються як єдина звукова структура. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сонор — (від лат. sonorus — дзвінкий, звучний, шумний) — основна категорія гармонічної вертикалі в соноризмі, сполучення звуків, яке сприймається як єдине звукове забарвлення, де окремі звуки та інтервали не сприймаються окремо. Словник-довідник музичних термінів