1. Словник-довідник музичних термінів

флейта

(від лат. flatus — подув) — духовий музичний інструмент, де звук видобувають, вдуваючи повітря безпосередньо в канал. Існують два основні види Ф. — поздовжня та поперечна. Сучасні Ф. належать до другого виду і є циліндричним каналом з дерева (металу, пластмаси, скла, фарфору, закриту з того боку, де знаходиться отвір (дульце) для вдування струменя повітря. Звукоряд хроматичний, має великі технічні можливості. Існують такі різновиди Ф.: мала(пікколо), велика (сопрано), альтова і басова. Найбільш поширенавелика Ф. має діапазон від с1 до с4. Застосовується як сольний інструмент, в симфонічному оркестрі та камерних ансамблях.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. флейта — фле́йта іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. флейта — [флейта] -тие, д. і м. -т'і Орфоепічний словник української мови
  3. флейта — ФЛЕ́ЙТА, и, ж. Духовий музичний інструмент високого регістру, що являє собою дерев'яну або металеву трубку з циліндричним або конічним каналом. Флейта свистіла, мов вітер між кручами (І. Словник української мови у 20 томах
  4. флейта — -и, ж. Духовий музичний інструмент високого регістру, що являє собою дерев'яну трубку з циліндричним або конічним каналом. Флейта Пана; Панова флейта — народний духовий інструмент у вигляді з'єднаних разом кількох сопілок різної величини та настройки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. флейта — фле́йта (нім. Flöte, від прованс. fläut) духовий дерев’яний музичний інструмент високого регістру. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. флейта — Дерев'яний духовий музичний інструмент (губний аерофон); вирізняють: ф. поперечні, тримають горизонтально, задмухують повітря в бічний отвір (у симфонічному оркестрі в групі дерев'яних духових інструментів: ф. альтова, ф. басова і флейта-піколо);... Універсальний словник-енциклопедія
  7. флейта — СОПІ́ЛКА (народний духовий музичний інструмент із дерева або очерету, що має форму порожнистої трубки з отворами), ДУ́ДКА, ДУДА́ рідше, ЖОЛОМІ́ЙКА заст., ПИ́ЩАВКА діал.; ЦІ́ВКА розм., ЦІВНИ́ЦЯ розм. Словник синонімів української мови
  8. флейта — Фле́йта, -ти; фле́йти, флейт Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. флейта — ФЛЕ́ЙТА, и, ж. Духовий музичний інструмент високого регістру, що являє собою дерев’яну трубку з циліндричним або конічним каналом. Флейта свистіла, мов вітер між кручами (Фр. Словник української мови в 11 томах