флейта

Значення в інших словниках

1. флейта — фле́йта іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. флейта — (від лат. flatus — подув) — духовий музичний інструмент, де звук видобувають, вдуваючи повітря безпосередньо в канал. Існують два основні види Ф. — поздовжня та поперечна. Сучасні... Словник-довідник музичних термінів
3. флейта — ФЛЕ́ЙТА, и, ж. Духовий музичний інструмент високого регістру, що являє собою дерев'яну або металеву трубку з циліндричним або конічним каналом. Флейта свистіла, мов вітер між кручами (І. Словник української мови у 20 томах
4. флейта — -и, ж. Духовий музичний інструмент високого регістру, що являє собою дерев'яну трубку з циліндричним або конічним каналом. Флейта Пана; Панова флейта — народний духовий інструмент у вигляді з'єднаних разом кількох сопілок різної величини та настройки. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. флейта — фле́йта (нім. Flöte, від прованс. fläut) духовий дерев’яний музичний інструмент високого регістру. Словник іншомовних слів Мельничука
6. флейта — Дерев'яний духовий музичний інструмент (губний аерофон); вирізняють: ф. поперечні, тримають горизонтально, задмухують повітря в бічний отвір (у симфонічному оркестрі в групі дерев'яних духових інструментів: ф. альтова, ф. басова і флейта-піколо);... Універсальний словник-енциклопедія
7. флейта — СОПІ́ЛКА (народний духовий музичний інструмент із дерева або очерету, що має форму порожнистої трубки з отворами), ДУ́ДКА, ДУДА́ рідше, ЖОЛОМІ́ЙКА заст., ПИ́ЩАВКА діал.; ЦІ́ВКА розм., ЦІВНИ́ЦЯ розм. Словник синонімів української мови
8. флейта — Фле́йта, -ти; фле́йти, флейт Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. флейта — ФЛЕ́ЙТА, и, ж. Духовий музичний інструмент високого регістру, що являє собою дерев’яну трубку з циліндричним або конічним каналом. Флейта свистіла, мов вітер між кручами (Фр. Словник української мови в 11 томах