1. Словник синонімів української мови

флейта

СОПІ́ЛКА (народний духовий музичний інструмент із дерева або очерету, що має форму порожнистої трубки з отворами), ДУ́ДКА, ДУДА́ рідше, ЖОЛОМІ́ЙКА заст., ПИ́ЩАВКА діал.; ЦІ́ВКА розм., ЦІВНИ́ЦЯ розм. (з трубчастого стебла якої-небудь рослини); ДЕНЦІ́ВКА, ЗУБІ́ВКА, ТЕЛЕ́НКА, ФЛОЯ́РА (ФЛОЄ́РА), ФУЯ́РА діал., ФУЯ́РКА (різновиди сопілки, поширені, зокрема, на Гуцульщині); ЦІВНИ́ЦЯ (старовинна багатоствольна сопілка); ПИ́ЩИК (спрощений різновид цього інструменту, що видає високі протяжні звуки). Воли та телята розбрелись по толоці, а він.. вигравав на сопілці якусь сумовиту думку (М. Коцюбинський); Сам на дудці він майстерно грав — а мріяв про баяна (М. Рильський); Андрійку, Дми та дми у жоломійку, Бо тобі одна робота, Щоб тягти дуду до рота (Я. Щоголів); А я, Чугайстре, дарую вам денцівку, Мою грайливу бузинову цівку, Послухайте, яка вона співуча, Коли заграю, чує кожна круча (П. Воронько); Витяг Олекса флояру, почав грати тужної (Г. Хоткевич); А я їду з кіньми на ніч, на фуяру граю (коломийка); Амфіон знаходить десь між камінням цівницю (Леся Українка); На пищику, зробленому з весняної вербички, всього не заграєш (П. Тичина). — Пор. фле́йта.

ФЛЕ́ЙТА (музичний інструмент); НАЙ (з кількох трубок). Чути голос флейти, бренькіт гітари і співи (Леся Українка); Через Карпати і Дунай Прислали подарунок — най. А давню має він прикмету: То сім сопілок з очерету (А. Малишко). — Пор. сопі́лка.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. флейта — фле́йта іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. флейта — [флейта] -тие, д. і м. -т'і Орфоепічний словник української мови
  3. флейта — (від лат. flatus — подув) — духовий музичний інструмент, де звук видобувають, вдуваючи повітря безпосередньо в канал. Існують два основні види Ф. — поздовжня та поперечна. Сучасні... Словник-довідник музичних термінів
  4. флейта — ФЛЕ́ЙТА, и, ж. Духовий музичний інструмент високого регістру, що являє собою дерев'яну або металеву трубку з циліндричним або конічним каналом. Флейта свистіла, мов вітер між кручами (І. Словник української мови у 20 томах
  5. флейта — -и, ж. Духовий музичний інструмент високого регістру, що являє собою дерев'яну трубку з циліндричним або конічним каналом. Флейта Пана; Панова флейта — народний духовий інструмент у вигляді з'єднаних разом кількох сопілок різної величини та настройки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. флейта — фле́йта (нім. Flöte, від прованс. fläut) духовий дерев’яний музичний інструмент високого регістру. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. флейта — Дерев'яний духовий музичний інструмент (губний аерофон); вирізняють: ф. поперечні, тримають горизонтально, задмухують повітря в бічний отвір (у симфонічному оркестрі в групі дерев'яних духових інструментів: ф. альтова, ф. басова і флейта-піколо);... Універсальний словник-енциклопедія
  8. флейта — Фле́йта, -ти; фле́йти, флейт Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. флейта — ФЛЕ́ЙТА, и, ж. Духовий музичний інструмент високого регістру, що являє собою дерев’яну трубку з циліндричним або конічним каналом. Флейта свистіла, мов вітер між кручами (Фр. Словник української мови в 11 томах