1. Словник-довідник музичних термінів

хвостик

Викривлена частина запису ноти, що додається доштилю. Кількість Х. показує тривалість ноти (восьма, шістнадцята,тридцять друга, шістдесят четверта і т.д.).

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хвостик — хво́стик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. хвостик — ХВО́СТИК, а, ч. 1. Зменш.-пестл. до хвіст 1–10, 12. Порося було сите, пахуче, з закоцюрбленим хвостиком (І. Нечуй-Левицький); Раптом білка мотнула хвостиком і, опинившись на другім дереві, зникла у зелених вітах (Олесь Досвітній)... Словник української мови у 20 томах
  3. хвостик — -а, ч. 1》 Зменш.-пестл. до хвіст 1-10), 12). 2》 перен., розм. Частина чого-небудь; кінчик. || Дуже мала (перев. остання) частина періоду, часу. З хвостиком — з надлишком, з невеликою надбавкою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хвостик — бі́гати (тягну́тися) хвосто́м за ким. Невідступно слідувати за ким-небудь, набридливо залицятися. Найбільше балакали люди, як Параска хвостом бігала за паном… (Панас Мирний); Про Таню Коваль Шухновський говорив: — Мабуть, диявол сидить у цій дівці. Фразеологічний словник української мови
  5. хвостик — ХВО́СТИК, а, ч. 1. Зменш.-пестл. до хвіст 1-10, 12. Порося було сите, пахуче, з закоцюрбленим хвостиком (Н.-Лев., III, 1956, 377); Раптом білка мотнула хвостиком і, опинившись на другім дереві, зникла у зелених вітах (Досв., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  6. хвостик — Хвостик, -ка, хвостиченько, -ка, хвостичок, -чка м. ум. отъ хвіст. Словник української мови Грінченка