1. Власні імена людей. Словник-довідник

Гаврило

д.-євр.; ім'я GabrPel — моя міць — Бог.

Гаврилко, Гаврилик, Гаврилонько, Гаврилечко, Гаврилочко, Гаврилцьо, Гаври, Гаврик, Гавриша, Габро.

Явтух Каленикович лишається удвох з Гаврилом (Ю. Яновський); О, той Гаврилко розумний і сильний, страх який сильний!.. (М. Коцюбинський);Клин-дерево ізрубаноДа на Дунай покладено,Туда йшов да Гавриленко,За ним ішла да Матронечка (Народна пісня);Гаврик любив розмовляти з Карімом (о. Донченко); Мати хапала старшого сина за руку, примовляючи: "Гаврюшо! Що-бо ти робиш? Гаврюшо!" Але Гаврило не слухав її" (Григорій Тютюнник).

Джерело: Власні імена людей. Словник-довідник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Гаврило — Гаври́ло іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. Гаврило — Гаврило з Богом говорило. Насміх з імени Гаврило. Дістав Гаврило, аж йому не мило. Вилаяли, або навіть і побили. На тобі, Гавриле, що мені не миле. Іронія, коли хто дарує дуже маловартну й непотрібну річ. Приповідки або українсько-народня філософія
  3. Гаврило — крути́, Гаври́ло, фам. Уживається для спонукання, заохочення і т. ін. до дії. А поїзд мчить на всіх парах прямісінько на Київ. З уклону пішов поїзд (лопнули гальма), тільки ніхто поки що про це не знає,— ні в ешелоні, ні на паровозі.— Крути, Гаврило! (О. Фразеологічний словник української мови
  4. Гаврило — Гаври́ло, -ла, -лові, -ри́ле! Правописний словник Голоскевича (1929 р.)