1. Приповідки або українсько-народня філософія

Гаврило

Гаврило з Богом говорило.

Насміх з імени Гаврило.

Дістав Гаврило, аж йому не мило.

Вилаяли, або навіть і побили.

На тобі, Гавриле, що мені не миле.

Іронія, коли хто дарує дуже маловартну й непотрібну річ.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Гаврило — д.-євр.; ім'я GabrPel — моя міць — Бог. Гаврилко, Гаврилик, Гаврилонько, Гаврилечко, Гаврилочко, Гаврилцьо, Гаври, Гаврик, Гавриша, Габро. Явтух Каленикович лишається удвох з Гаврилом (Ю. Яновський); О, той Гаврилко розумний і сильний, страх який сильний!... Власні імена людей. Словник-довідник
  2. Гаврило — Гаври́ло іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. Гаврило — крути́, Гаври́ло, фам. Уживається для спонукання, заохочення і т. ін. до дії. А поїзд мчить на всіх парах прямісінько на Київ. З уклону пішов поїзд (лопнули гальма), тільки ніхто поки що про це не знає,— ні в ешелоні, ні на паровозі.— Крути, Гаврило! (О. Фразеологічний словник української мови
  4. Гаврило — Гаври́ло, -ла, -лові, -ри́ле! Правописний словник Голоскевича (1929 р.)