Гаврило

крути́, Гаври́ло, фам. Уживається для спонукання, заохочення і т. ін. до дії. А поїзд мчить на всіх парах прямісінько на Київ. З уклону пішов поїзд (лопнули гальма), тільки ніхто поки що про це не знає,— ні в ешелоні, ні на паровозі.— Крути, Гаврило! (О. Довженко).

сім мішкі́в греча́ної во́вни (і (та) всі непо́вні), жарт., зі сл. наговори́ти, наплести́ і т. ін. Багато зайвого, безглуздого. Мельхиседек сердито глянув на свою жінку; вона догадалась, що вже наговорила сім мішків гречаної вовни, й прикусила язика (І. Нечуй-Левицький); — Та з цього й кінь би сміявся — наплели ось сім мішків гречаної вовни .. І ви в це вірите? (П. Козланюк); — Станеш потім питати, де чув, а він тобі сім мішків гречаної вовни нарозказує всякого, тільки слухай (О. Гончар). сім мішкі́в греча́ної во́вни та чоти́ри копи́ гре́чки. — Ваша жінка приїхала сюди й наговорила сім мішків гречаної вовни та чотири копи гречки (І. Нечуй-Левицький). сім мішкі́в греча́ного Гаври́ла. Балакала-говорила сім мішків гречаного Гаврила (Укр.. присл..). сім міхі́в горі́хів, греча́ної во́вни та всі непо́вні. Наговорив сім міхів горіхів, гречаної вовни та всі неповні (Укр.. присл..).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Гаврило — д.-євр.; ім'я GabrPel — моя міць — Бог. Гаврилко, Гаврилик, Гаврилонько, Гаврилечко, Гаврилочко, Гаврилцьо, Гаври, Гаврик, Гавриша, Габро. Явтух Каленикович лишається удвох з Гаврилом (Ю. Яновський); О, той Гаврилко розумний і сильний, страх який сильний!... Власні імена людей. Словник-довідник
  2. Гаврило — Гаври́ло іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. Гаврило — Гаврило з Богом говорило. Насміх з імени Гаврило. Дістав Гаврило, аж йому не мило. Вилаяли, або навіть і побили. На тобі, Гавриле, що мені не миле. Іронія, коли хто дарує дуже маловартну й непотрібну річ. Приповідки або українсько-народня філософія
  4. Гаврило — Гаври́ло, -ла, -лові, -ри́ле! Правописний словник Голоскевича (1929 р.)