Максим

Максим; Максиміан

лат.; maximus найбільший (nop. максимум, максималіст). Максимко, Максимонько, Максимочко, Максшщьо, Максимунь, Максимуньо, Макс

її батька звали Максимом (Б. Грінченко);Максим козак Залізняк з славного Запорожжа Процвітає на Вкраїні, як в городі рожа (Народна пісня);Про це на Капрі з Горьким із Максимом ми часто говорили (П. Тичина);Буває мить якась неповторима, Коли людей поєднують серця... Недавно стрів я Рильського Максима — Великого поета й мудреця (Я. Шпорта);Дививсь я фільм. Військовий оператор шматок атаки вихопив з-під куль. Звелися хлопці. Наче вибух — дзвінко "ура!" летить у кінозал німий. Аж похололо в грудях: "Це ж Максимко! Сусіда мій! Русявий заводій" (Л. Ковальчук);Оженився Максимуньо, не знав, що робити, Зарадився свеї жінки, як у світі жити (Народна пісня).

Джерело: Власні імена людей. Словник-довідник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Максим — Макси́м іменник чоловічого роду, істота ім'я Орфографічний словник української мови
  2. максим — -а, ч., розм. Перший станковий кулемет (був на озброєнні Радянської армії до кінця 2-ї світової війни). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. максим — МАКСИ́М, а, ч., розм. (перев. в лапках). Перший станковий кулемет (за прізвищем конструктора Хайрема Стивенса Максима). На сцену вийшов Боженко в кожусі, шапці і з кулеметом “максим”, який тихо котився за ним, наче дитяча колясочка (О. Словник української мови у 20 томах
  4. Максим — Казав Максим, сховайся з тим. Не виставляйся на сміх. Максим бреше, як лисого чеше. Дуже влучно бреше. Нема правди у Максима, бреше як собака, ще й кліпає очима. Є люди, що брешучи кліпають з нервовости очима, щоб не зловили на брехні. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. Максим — Макси́м, -ма, -мові, -ме! Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. максим — МАКСИ́М, а, ч. Назва системи станкового кулемета, що стріляє тими самими патронами, що й трилінійна гвинтівка. На сцену вийшов Боженко в кожусі, шапці і з кулеметом "максим", який тихо котився за ним, наче дитяча колясочка (Довж., Зач. Словник української мови в 11 томах