1. Словник української мови в 11 томах

максим

МАКСИ́М, а, ч. Назва системи станкового кулемета, що стріляє тими самими патронами, що й трилінійна гвинтівка.

На сцену вийшов Боженко в кожусі, шапці і з кулеметом "максим", який тихо котився за ним, наче дитяча колясочка (Довж., Зач. Десна, 1957, 125);

// розм. Кулемет цієї системи.

Праворуч, замаскований кущами, стояв "максим", ліворуч три бійці робили окіпчик (Багмут, Опов., 1959, 70).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Максим — Макси́м іменник чоловічого роду, істота ім'я Орфографічний словник української мови
  2. максим — -а, ч., розм. Перший станковий кулемет (був на озброєнні Радянської армії до кінця 2-ї світової війни). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. Максим — Максим; Максиміан лат.; maximus найбільший (nop. максимум, максималіст). Максимко, Максимонько, Максимочко, Максшщьо, Максимунь, Максимуньо, Макс її батька звали Максимом (Б. Власні імена людей. Словник-довідник
  4. максим — МАКСИ́М, а, ч., розм. (перев. в лапках). Перший станковий кулемет (за прізвищем конструктора Хайрема Стивенса Максима). На сцену вийшов Боженко в кожусі, шапці і з кулеметом “максим”, який тихо котився за ним, наче дитяча колясочка (О. Словник української мови у 20 томах
  5. Максим — Казав Максим, сховайся з тим. Не виставляйся на сміх. Максим бреше, як лисого чеше. Дуже влучно бреше. Нема правди у Максима, бреше як собака, ще й кліпає очима. Є люди, що брешучи кліпають з нервовости очима, щоб не зловили на брехні. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. Максим — Макси́м, -ма, -мові, -ме! Правописний словник Голоскевича (1929 р.)