максим
МАКСИ́М, а, ч., розм. (перев. в лапках).
Перший станковий кулемет (за прізвищем конструктора Хайрема Стивенса Максима).
На сцену вийшов Боженко в кожусі, шапці і з кулеметом “максим”, який тихо котився за ним, наче дитяча колясочка (О. Довженко);
– Чий кулемет б'є? – Чохов витяг шию, затаїв подих. – “Максим”, короткими чергами (Григорій Тютюнник);
Знову вперто задудонів “максим”, і кулі зачмокали по мокрому ґрунті (М. Стельмах);
Загін Гризла потрапив в оточення біля Топильного .. Сікли по них з “максимів”, ручних кулеметів, рушничні гранати трощили дерева й орали землю (В. Шкляр).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Максим — Макси́м іменник чоловічого роду, істота ім'я Орфографічний словник української мови
- максим — -а, ч., розм. Перший станковий кулемет (був на озброєнні Радянської армії до кінця 2-ї світової війни). Великий тлумачний словник сучасної мови
- Максим — Максим; Максиміан лат.; maximus найбільший (nop. максимум, максималіст). Максимко, Максимонько, Максимочко, Максшщьо, Максимунь, Максимуньо, Макс її батька звали Максимом (Б. Власні імена людей. Словник-довідник
- Максим — Казав Максим, сховайся з тим. Не виставляйся на сміх. Максим бреше, як лисого чеше. Дуже влучно бреше. Нема правди у Максима, бреше як собака, ще й кліпає очима. Є люди, що брешучи кліпають з нервовости очима, щоб не зловили на брехні. Приповідки або українсько-народня філософія
- Максим — Макси́м, -ма, -мові, -ме! Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- максим — МАКСИ́М, а, ч. Назва системи станкового кулемета, що стріляє тими самими патронами, що й трилінійна гвинтівка. На сцену вийшов Боженко в кожусі, шапці і з кулеметом "максим", який тихо котився за ним, наче дитяча колясочка (Довж., Зач. Словник української мови в 11 томах