абрис
А́БРИС, у, ч., книжн.
1. Обриси, контур.
Туман розтанув, речі набрали звичних абрисів (Василь Шевчук);
Вона була якась потойбічна своєю витонченістю, що позначалася в абрисі обличчя, рухах, ніжному нервовому голосі (із журн.);
// Контурний малюнок.
Особливого значення набуває діагональне розташування павичів, яке поряд з абрисами їхніх фігур, що здебільшого повторюють абрис посудини, дозволили досягти максимальної композиційної єдності та гармонійного поєднання всіх елементів панно (з наук. літ.);
Абрис профілю людини.
2. перен. Загальна характеристика явищ, осіб, огляд подій і т. ін.
Загальнолюдську ідентичність ми виділяємо, маючи на увазі утворення загальнолюдських координаційних ідеологій та структур, але її абриси ще дуже нечіткі (з наук. літ.);
Абрис міжнародних подій.
Значення в інших словниках
- абрис — а́брис іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- абрис — Контур, обрис, обвід, окреслення, конфігурація, г. закрій; (губ) лінія. Словник синонімів Караванського
- абрис — Обрис, див. контур Словник чужослів Павло Штепа
- абрис — Абрис — contour, outline, sketch — *Abriß, Abriß Skizze, Umriss, Entwurf – 1) Лінiйнi обриси предмета, контур. 2) При знімальних роботах — виконане вiд руки креслення з позначеннями на ньому даних, необхiдних для складання плану гірничих робiт... Гірничий енциклопедичний словник
- абрис — -у, ч. 1》 Обриси предмета; контур. Контурний малюнок. Абрис профілю людини. 2》 перен. Загальна характеристика явищ, осіб, огляд подій і т. ін. Абрис міжнародних подій. Великий тлумачний словник сучасної мови
- абрис — а́брис (від нім. Αbriβ – план, кресленик) 1. Обрис предмета, нанесений за допомогою ліній. 2. геод. Кресленик, зроблений у польових умовах від руки з позначенням на ньому даних промірів, потрібних для складання точного плану. Словник іншомовних слів Мельничука
- абрис — КО́НТУР (лінія, що окреслює форму предмета; графічне окреслення предмета); О́БРИС, КОНФІГУРА́ЦІЯ, ОКРЕ́СЛЕННЯ, ПРО́ФІЛЬ, А́БРИС книжн.; ПРО́РИС (контурна різьблена лінія); СИЛУЕ́Т (контурне зображення когось, чогось). Словник синонімів української мови
- абрис — А́брис, -су, -сові; а́бриси, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- абрис — А́БРИС, у, ч., книжн. 1. Обриси предмета; контур. Певні частини Землі мають схоже положення або абриси (Курс. заг. геол., 1947, 30); Важливими показниками міцної конституції є.. міцний розвиток кістяка, .. Словник української мови в 11 томах
- абрис — (польс. < нім. — контур, різати) 1. Силует, контур архітектурних форм. 2. Контурний рисунок, просте лаконічне зображення, що генетично походить від простих наскальних зображень сивої давнини. Архітектура і монументальне мистецтво