абстрактний
АБСТРА́КТНИЙ, а, е.
1. Який виник у результаті абстрагування; протилежне конкретний.
Коли-не-коли він підіймав одну руку й пальцем ніби показував на абстрактну мисль (І. Нечуй-Левицький);
Ті змучені, голодні, стероризовані, віддані на понищення люди, які стояли перед професором Шнурре, мали в думках інше, зосереджувалися в ті хвилі зовсім не на абстрактних теоріях, а насамперед на вирішенні оголеного в усій своїй жорстокій відвертості питання: хто кого? (П. Загребельний);
Для Франка краса в мистецтві існує не як втілення якоїсь абстрактної ідеї, а реально і об'єктивно (з наук. літ.);
Політична програма М. Драгоманова була значною мірою утопічною, абстрактною (з наук. літ.);
// Оснований на абстракції (у 1 знач.), схильний до абстрагування.
Абстрактне мислення;
// Відірваний від дійсності, від життя.
Загалом у своїх літературних вправах я не брав далеких абстрактних тем, – теми брав я з того життя, яке мене оточувало і що мене вражало (С. Васильченко);
І потім ці абстрактні розмови про націю. Вона, звичайно, далеко не проти того, щоб її країна вийшла на широку дорогу (М. Хвильовий).
2. Стос. до абстракціонізму, пов'язаний з ним.
Геометричний абстракціонізм – вид абстрактного мистецтва, композиції якого побудовані з обмеженого набору правильних форм і основних кольорів (з наук. літ.).
Значення в інших словниках
- абстрактний — (який позбавлений конкретності) загальний, книжн. умоглядний. Словник синонімів Полюги
- абстрактний — абстра́ктний прикметник Орфографічний словник української мови
- абстрактний — Одволіклий, неречевий, несхопний, див. метафізичний Словник чужослів Павло Штепа
- абстрактний — [абстрактнией] м. (на) -тному/ -т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
- абстрактний — -а, -е. Який виник унаслідок абстрагування; прот. конкретний. Оснований на абстракції (у 1 знач.), схильний до абстрагування. Відірваний від дійсності, від життя. Великий тлумачний словник сучасної мови
- абстрактний — абстра́ктний (від лат. abstractio – відтягнення, відвернення) той, що є наслідком мисленого виділення з усіх ознак, властивостей і зв’язків конкретного предмета його основних, найзагальніших; ¤ а-не мислення – один з видів людського мислення... Словник іншомовних слів Мельничука
- абстрактний — АБСТРА́КТНИЙ (який ґрунтується на теоретичних, відірваних від практики і досвіду міркуваннях, позбавлений конкретності), ЗАГА́ЛЬНИЙ, АКАДЕМІ́ЧНИЙ, УМОГЛЯ́ДНИЙ книжн., МЕТАФІЗИ́ЧНИЙ книжн., ІДЕА́ЛЬНИЙ рідко, АСТРА́ЛЬНИЙ заст. Словник синонімів української мови
- абстрактний — Абстра́ктний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- абстрактний — АБСТРА́КТНИЙ, а, е. Який виник у результаті абстрагування; протилежне конкретний. А бстрактної істини немає. Істина завжди конкретна (Ленін, 9, 1949, 65); Коли-не-коли він підіймав одну руку й пальцем ніби показував на абстрактну мисль (Н.-Лев.,. Словник української мови в 11 томах
- абстрактний — рос. абстрактный (від латин. abstractio — відтягнення, відвернення) — той, що є наслідком виділення у думці з усіх ознак, властивостей, зв'язків конкретного предмета основних, найзагальніших. Eкономічна енциклопедія