1. Словник синонімів української мови

абстрактний

АБСТРА́КТНИЙ (який ґрунтується на теоретичних, відірваних від практики і досвіду міркуваннях, позбавлений конкретності), ЗАГА́ЛЬНИЙ, АКАДЕМІ́ЧНИЙ, УМОГЛЯ́ДНИЙ книжн., МЕТАФІЗИ́ЧНИЙ книжн., ІДЕА́ЛЬНИЙ рідко, АСТРА́ЛЬНИЙ заст.; ПЛАТОНІ́ЧНИЙ (духовний, непов'язаний з реальними цілями); КНИ́ЖНИЙ, КНИЖКО́ВИЙ рідко (далекий від життя). Тяжкий він (процес розвитку суспільства) до виконання. Багато жертв може забрати. Але вони будуть принесені не во ім'я абстрактної ідеї, ..але во ім'я реальних інтересів людства і кожної людини зокрема (В. Еллан); Говорити загальними фразами; Ніяке умоглядне, заздалегідь придумане штучне узагальнення не може піднестися до вершин справжньої життєвої конкретності (з журналу); Метафізичне мислення; Ідеальний світ; Астральне мистецтво; Платонічний інтерес; Підміна реальності книжними, вторинними уявленнями з часом стає звичкою (з наукової літератури).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. абстрактний — (який позбавлений конкретності) загальний, книжн. умоглядний. Словник синонімів Полюги
  2. абстрактний — абстра́ктний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. абстрактний — Одволіклий, неречевий, несхопний, див. метафізичний Словник чужослів Павло Штепа
  4. абстрактний — [абстрактнией] м. (на) -тному/ -т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  5. абстрактний — -а, -е. Який виник унаслідок абстрагування; прот. конкретний. Оснований на абстракції (у 1 знач.), схильний до абстрагування. Відірваний від дійсності, від життя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. абстрактний — АБСТРА́КТНИЙ, а, е. 1. Який виник у результаті абстрагування; протилежне конкретний. Коли-не-коли він підіймав одну руку й пальцем ніби показував на абстрактну мисль (І. Словник української мови у 20 томах
  7. абстрактний — абстра́ктний (від лат. abstractio – відтягнення, відвернення) той, що є наслідком мисленого виділення з усіх ознак, властивостей і зв’язків конкретного предмета його основних, найзагальніших; ¤ а-не мислення – один з видів людського мислення... Словник іншомовних слів Мельничука
  8. абстрактний — Абстра́ктний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. абстрактний — АБСТРА́КТНИЙ, а, е. Який виник у результаті абстрагування; протилежне конкретний. А бстрактної істини немає. Істина завжди конкретна (Ленін, 9, 1949, 65); Коли-не-коли він підіймав одну руку й пальцем ніби показував на абстрактну мисль (Н.-Лев.,. Словник української мови в 11 томах
  10. абстрактний — рос. абстрактный (від латин. abstractio — відтягнення, відвернення) — той, що є наслідком виділення у думці з усіх ознак, властивостей, зв'язків конкретного предмета основних, найзагальніших. Eкономічна енциклопедія