абхазці
АБХА́ЗЦІ, ів, мн. (одн. абха́зець, зця і абха́з, а, ч.; абха́зка, и, ж.).
Народ, що становить корінне населення Абхазії.
У роки Великої Вітчизняної війни при визволенні села загинув абхазець, Герой Радянського Союзу В. К. Харазія (з мемуарної літ.);
Населення Абхазії багатонаціональне: абхазці, росіяни, вірмени, грузини, українці та ін. (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- абхазці — -ів, мн. (одн. абхаз, абхазець, -зця, ч.; абхазка, -и, ж.). Народ, що становить корінне населення Абхазії. Великий тлумачний словник сучасної мови
- абхазці — АБХА́ЗЦІ, ів, мн. (одн. абха́з, а і абха́зець, зця, ч.; абха́зка, и, ж.). Народ, що становить основне населення Абхазької АРСР. Спільно з грузинами живуть близькі мовою до черкесів абхазці. На їх землях утворено Абхазьку АРСР (Ек. геогр. СРСР, 1957, 328). Словник української мови в 11 томах