абхазці
абха́зці
-ів, мн. (одн. абхаз, абхазець, -зця, ч.; абхазка, -и, ж.).
Народ, що становить корінне населення Абхазії.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- абхазці — АБХА́ЗЦІ, ів, мн. (одн. абха́зець, зця і абха́з, а, ч.; абха́зка, и, ж.). Народ, що становить корінне населення Абхазії. У роки Великої Вітчизняної війни при визволенні села загинув абхазець, Герой Радянського Союзу В. К. Харазія (з мемуарної літ. Словник української мови у 20 томах
- абхазці — АБХА́ЗЦІ, ів, мн. (одн. абха́з, а і абха́зець, зця, ч.; абха́зка, и, ж.). Народ, що становить основне населення Абхазької АРСР. Спільно з грузинами живуть близькі мовою до черкесів абхазці. На їх землях утворено Абхазьку АРСР (Ек. геогр. СРСР, 1957, 328). Словник української мови в 11 томах