1. Словник української мови в 11 томах

абхазці

АБХА́ЗЦІ, ів, мн. (одн. абха́з, а і абха́зець, зця, ч.; абха́зка, и, ж.). Народ, що становить основне населення Абхазької АРСР.

Спільно з грузинами живуть близькі мовою до черкесів абхазці. На їх землях утворено Абхазьку АРСР (Ек. геогр. СРСР, 1957, 328).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. абхазці — -ів, мн. (одн. абхаз, абхазець, -зця, ч.; абхазка, -и, ж.). Народ, що становить корінне населення Абхазії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. абхазці — АБХА́ЗЦІ, ів, мн. (одн. абха́зець, зця і абха́з, а, ч.; абха́зка, и, ж.). Народ, що становить корінне населення Абхазії. У роки Великої Вітчизняної війни при визволенні села загинув абхазець, Герой Радянського Союзу В. К. Харазія (з мемуарної літ. Словник української мови у 20 томах