авіація
АВІА́ЦІЯ, ї, ж.
1. Теорія і практика пересування у повітрі на літальних апаратах, важчих за повітря.
Основною метою безпосередньо причетних до становлення та розвитку авіації було здійснення польоту на апаратах, важчих за повітря (з навч. літ.);
Величезний прогрес науки і техніки в XX столітті, особливо розвиток авіації, ракетної техніки, поставили нові, підвищені вимоги до швидкості обчислень (із журн.);
У Другому всесвітньому конгресі "Авіація XXI століття" за напрямом "Безпека в авіації" взяли участь науковці з 38 країн близького та дальнього зарубіжжя (з газ.).
2. Сукупність літальних апаратів; повітряний флот.
Стрункими пружними клинцями пішла авіація, розгортаючись над дотами (О. Гончар);
Розрізняють авіацію цивільну та військову (з наук.-попул. літ.).
Значення в інших словниках
- авіація — авіа́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- авіація — -ї, ж. 1》 Теорія і практика пересування в повітрі на літальних апаратах, важчих від повітря. 2》 Сукупність літальних апаратів; повітряний флот. Великий тлумачний словник сучасної мови
- авіація — авіа́ція (франц. aviation, від лат. avis – птах) 1. Теорія і практика літання на апаратах, важчих за повітря (на відміну від аеронавтики), – літаках, вертольотах тощо. 2. Повітряний флот. Словник іншомовних слів Мельничука
- авіація — Комплекс теоретичних і практичних проблем та технічних засобів, пов'язаних із польотами на літальних апаратах; транспортний засіб та засіб повітряної оборони; розрізняють... Універсальний словник-енциклопедія
- авіація — АВІА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Теорія і практика пересування в повітрі на літальних апаратах, важчих від повітря. Настала ера реактивної авіації, і літаки типу ТУ-104 перетинатимуть океан ще в два рази швидше (Дмит., Там, де сяє.. Словник української мови в 11 томах