авіація

АВІА́ЦІЯ, ї, ж.

1. Теорія і практика пересування в повітрі на літальних апаратах, важчих від повітря.

Настала ера реактивної авіації, і літаки типу ТУ-104 перетинатимуть океан ще в два рази швидше (Дмит., Там, де сяє.., 1957, 43);

; Величезний прогрес науки і техніки в XX столітті, особливо розвиток авіації, ракетної техніки, ..поставили нові, підвищені вимоги до.. швидкості обчислень (Наука.., 12, 1957, 10).

2. Сукупність літальних апаратів; повітряний флот.

Стрункими пружними клинцями пішла авіація, розгортаючись над дотами (Гончар, І, 1954, 36).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. авіація — авіа́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. авіація — -ї, ж. 1》 Теорія і практика пересування в повітрі на літальних апаратах, важчих від повітря. 2》 Сукупність літальних апаратів; повітряний флот. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. авіація — АВІА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Теорія і практика пересування у повітрі на літальних апаратах, важчих за повітря. Основною метою безпосередньо причетних до становлення та розвитку авіації було здійснення польоту на апаратах, важчих за повітря (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. авіація — авіа́ція (франц. aviation, від лат. avis – птах) 1. Теорія і практика літання на апаратах, важчих за повітря (на відміну від аеронавтики), – літаках, вертольотах тощо. 2. Повітряний флот. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. авіація — Комплекс теоретичних і практичних проблем та технічних засобів, пов'язаних із польотами на літальних апаратах; транспортний засіб та засіб повітряної оборони; розрізняють... Універсальний словник-енциклопедія